Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Ейсмонт Є.М. Юшка по-королівськи
Олег Лиховид. Політичний компас виборця
Микола Братан. Зорі падають в моря
Молода муза. Випуск 3
Микола Василенко. Курай для пожежі
Анатолій Суганяк. Атом любові

15 лютого – день виводу військ колишнього СРСР з республіки Афганістан та вшанування учасників бойових дій на території інших держав: Сценарій мітингу // [[З Україною в серці]]: Збірка сценаріїв урочистих мітингів до державних свят. – К.-Херсон: Просвіта, 2015. – С. 6-8.

15 лютого – день виводу військ колишнього СРСР з республіки Афганістан та вшанування учасників бойових дій на території інших держав
Сценарій мітингу

До меморіального комплексу прибувають воїни-інтернаціоналісти, члени їх сімей, представники політичних партій, громадських організацій, учнівські колективи, мешканці міста.

Шикується почесна варта.

У запису звучать тематичні пісні.

Прибувають керівники області та міста. Лунають позивні з дикторським текстом:

Прощаемся с ними все чаще,

Все меньше и нас, кто в живых.

Сужается круг прошагавших

Дорогой афганской войны.

Но памятью вечной в народе

Живут они – Славы сыны.

В легенды и песни уходят

Солдаты афганской войны.

На майданчик перед пам’ятником виходить актор (молодий чоловік у камуфляжній формі).

Він: Я там пробув лише півтора року. А в армії прослужив набагато довше. Але чомусь саме ті роки в Афгані стали найважчими у моєму житті, але в той же час, і самими дорогими.

Чому я знову про Афган? Тому, що й досі він мені болить. У снах я бачу гори, що плавляться від вогню, чую гарматні вибухи, а кожний душманський постріл в спину товариша і зараз відзивається гострим болем у моєму серці. І саме там народилось наше, скріплене кров’ю, бойове братство...

Господи, як же ми просили тебе повернутися живими додому! Не всі... але ми повернулись. І тільки побувавши у тому пеклі, ми у повній мірі оцінили безцінність того, що раніш нам здавалось таким звичайним: тепло материнських очей та дитячих обіймів, посмішка коханої...

Господи, спасибі тобі, що ми живі! Спасибі тобі, що ми повернулись!

На  останніх словах до нього підходять троє чоловіків у військовій формі.

Вони співають пісню. «Мы живы, братва»

До мікрофонів підходять ведучі.

Ведуча: Доброго дня, шановні воїни-інтернаціоналісти, рідні і близькі, вдови, матері і батьки загиблих, діти і внуки!

Ведучий: Доброго дня, шановні гості та мешканці нашого міста!

Ведуча: 15 лютого для всіх нас – особлива дата. Щороку в цей день ми збираємось усі разом, щоб вшанувати воїнів-інтернаціоналістів та згадати тих, хто не повернувся з війни.

Ведучий: Сьогодні роки, місяці, дні, проведені в Афганістані та на інших війнах, здаються окремо прожитим життям. Погодяться з цим, мабуть тільки ті, хто був на війні і зазирав в обличчя смерті. Так, Афган, Куба, Вьєтнам, Сомалі назавжди залишаться в пам’яті тих, хто пройшов через їх горнило.

Ведуча: Мітинг, присвячений Дню вшанування учасників бойових дій на території інших держав та річниці виведення військ колишнього СРСР з Республіки Афганістан оголошується відкритим.

Звучить Державний Гімн України

Ведучий: До слова запрошується ______________________________

(далі по черзі за протоколом виступають очільники краю, голова районної організації Української Спілки ветеранів Афганістану, учасники бойових дій, можливо родичі загиблих і т.д.)

Ведучий: Мітинг, присвячений Дню вшанування учасників бойових дій на території інших держав та річниці виведення військ колишнього СРСР з Республіки Афганістан оголошується закритим.

Звучить Державний Гімн України (без слів)

Ведуча: В одному із віршів нашого земляка, воїна-інтернаціоналіста Олександра Єлагіна є такі рядки:

«Прошу Вас, Отец, помолитесь за нас,

За выживших, грешных – Господь же нас спас.

Судьбы дай тяжелый нам крест пронести.

Помилуй, Господь, и, коль можешь, прости…»

Ведучий: І в цих словах, дійсно, є і біль, і віра, і надія не тільки кожного із нас, але і всієї нашої країни.

Просимо священика Свято-Стрітенського собору отця Сергія відправити панахиду по загиблим воїнам.

Священик відправляє панахиду та виголошує проповідь (5-7хв.)

По закінченні панахиди вмикається лірична музика і на майданчик виходить дівчина - Ненька-Україна (вінок накритий чорною хусткою).

Виконує хореографічну композицію, близьку за змістом до тексту у фонозапису:

Діточки мої рідненькі… Звідки ж вас чекати, звідки виглядати? А чи ви встанете, а чи ви глянете? Я ж вас народила для радості й сміху, для життя земного… Але не встанете, але не глянете… Ваші рученьки проросли крізь землю стрункими тополями, очі стали квітами, душі полетіли в небо білими янголами… Були часткою тої війни, а стали часткою тиші...

Вічна пам’ять загиблим!

Вічна слава живим!

Фонограма продовжується слова плавно переходять в метроном.

Звучить метроном.

Хвилина мовчання.

По закінченні хвилини мовчання акторка  покидає майданчик.

Ведуча: Вшановуючи пам’ять загиблих під час бойових дій в Афганістані та на територіях інших держав, запрошуємо вас покласти квіти до пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам!

 

У запису лунає пісня «Бойове братство».

Розпочинається церемонія покладання квітів.

По закінченні урочистостей якийсь час (8-10 хв.) звучать тематичні пісні.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 117 книг;
1,506 статей;
343 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)