Анастасьєв А.М.

Анастасьєв А.М.
В чарівному світі дитинства. - К.-Херсон: Просвіта, 2008. - 39 с.

Художник: Ольга Федотова

 

Звідси починається Вітчизна

 

 

 

Анастасьєв А.М.
В яблучко: Сатира, гумор. - К.-Херсон: Просвіта: Євшан-Зілля, 2008. - 59 с.

---

 

Без промаху

Він мусив таку збірку видати. У ліричних віршах Анатолія Анастасьєва часто-густо подибували рядки гумористичні, сатиричні, а то й саркастичні. Класикою стала усмішка про сільського ловеласа, що женихався на рідних теренах: "Не сміється кум - ірже. У селі у цьому, - каже, - ми женилися уже".

Громадянська і філософська лірика, поезії про трагічне минуле нашого народу, про наше складне сьогодення - в основі нової книжки поета і журналіста Анатолія Анастасьєва, який живе і творить у Великій Олександрівці Херсонської області.

---

 

Нова збірка поета - це роздуми над минулим і сьогоденням, захоплення рідною природою і чудовими земляками. В книзі під гострим кутом розглядаються окремі події та явища у нашому суспільстві.

 

---

 

Анастасьєв А.М.
Потоки: Поезії. - К.-Херсон: Просвіта, 2008. - 59 с.

---

 

 

СИНІВСЬКІ БОЛІ

Рішення видати цю книгу виникло спонтанно. Майже все, що тут вміщено, свого часу друкувалося у різних виданнях. Тепер, на мою думку, публікації, зібрані у книзі під заголовком “Просто життя”, дають читачеві можливість уявити, що відбувалося і відбувається у наш складний час, осягнути красу рідного краю, відкрити для себе його легенди. Оскільки життя наше багатогранне, то й книга з відповідною назвою склалася багатожанровою. Отже до ваших послуг мої філософські мініновели, мої роздуми і почуття, висловлені у прозі і віршах, у пригодницькій повісті “Перевертні”, сюжет якої взятий з життя.

Збірка поезій, прози, нарисів, есе відомого письменника, поета, публіциста, журналіста Анатолія Анастасьєва.

Патріотичні твори на актуальні злободенні теми: політика, Євромайдан, війна на Донбасі.

Снігова Королева підкралася тихо на санчатах, і згідно розкладу її головного розпорядника Діда Мороза, оживає казка. Течуть без кінця білі нитки, і вже матінка-зима виткала та простелила всюди свої килими. Довкруж така тиша, що зрідні чарівній музиці. Стою, зачарований таємничою мелодією, і все рясніше мою голову вкриває срібляста пороша, і зовсім не казкові думи рояться у голові…