Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Бериславщина: рік 1905
Микола Братан. Експромти з посмішкою
Йосип Файчак. Світ вирує
Ігор Проценко. Вечірні вогні
Вісник Таврійської фундації. Випуск 12
Микола Каляка. Рукопис знайдено в каюті Ушакова

Богачук В.О.

Топос міста у романах Емми Андієвської та А. Дебліна

Богачук В. Топос міста у романах Емми Андієвської та А. Дебліна // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Вип. 12. — К.–Херсон: Просвіта, 2016. — С. 8-12.

 

Стрімкий розвиток міста спричинив зміни у тематиці та проблематиці мистецтва. Урбаністика стала важливою складовою європейської літературної традиції, як і саме місто в житті та світосприйнятті сучасної людини. Про це свідчить значне поширення її в українській та німецькій літературах. До урбаністичної теми зверталися такі вітчизняні письменники, як М. Хвильовий (“Вступна новела”, “Арабески”), М. Івченко (“Місто вмерло”), М. Могилянський (“Честь”), В. Домонтович (“Доктор Серафікус“) тощо. Серед німецьких авторів міська тематика була відображена в прозі Т. Фонтане (“Грішниця”, “Еффі Бріст”), В. Раабе (“Хроніка гороб’ячого провулку“), Е. Кестнера (“Еміль і детективи”) та ін.

Протиставлення Києва та Баришівки у поезії Миколи Зерова та Юрія Клена

Богачук В. Протиставлення Києва та Баришівки у поезії Миколи Зерова та Юрія Клена // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 27-29. - [Трибуна молодого дослідника. За матеріалами VI Всеукраїнської студентської наукової конференції “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті”]

Центром простору для неокласиків є Київ (поетичний цикл “Київ” М.Зерова, однойменні вірші М.Драй-Хмари, П.Филиповича, Юрія Клена). Тут сформувалось їхнє “ґроно п’ятірне”, зосередилось культурне життя українського народу. Неокласики своєрідно ставились до міста, що дає підстави українським дослідникам говорити про його модель, створену за “неокласичною традицією”. Е.Соловей наголошує: “Як насамперед культурне середовище постає в Зерова і місто, тож його урбаністичні мотиви мають виразно філософське забарвлення. Відчуття міста як багатошарового, багатоскладового явища культури настільки глибоке й потужне, що воно, зрештою, для митця уособлюється, стає живою істотою…” [4,с. 189].

Персоналії: 
Богачук В. Творчість Дмитра Марковича у світовому літературно-мистецькому контексті // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): Літературно-науковий збірник. Випуск 9. — К.–Херсон: Просвіта, 2013. — С. 261-272.
14 листопада 2013 року на факультеті філології та журналістики Херсонського державного університету відбулася Всеукраїнська наукова конференція “Творчість Дмитра Марковича у світовому літературно-мистецькому контексті”, присвячена 165-річчю від дня народження видатного письменника і громадського діяча. Організаторами конференції виступили викладачі кафедри української літератури на чолі з деканом факультету, доктором філологічних наук, професором В.Олексенком та завідувачем кафедри української літератури, кандидатом філологічних наук, доцентом А.Демченко. Алла Вікторівна, зокрема, пояснила, чому тема конференції є надзвичайно актуальною. За її словами, наукових матеріалів про Дмитра Марковича дуже мало.
Персоналії: 


Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)