Д. Донцов у статті «Микола Хвильовий» стверджував, що характерною рисою українського пись-менства є специфічний «степовий менталітет»: «Чи то в Гоголя, чи то в автора «Марка Проклято-го», чи то в М. Рильського з його «Чумаками» – над усіма думками панував степ, як море над думками англійців – тих півпіратів, півбудівничих імперії» [1, c.657]. Яр Славутич належить до тих митців слова, у творчості яких ця риса особливо помітна, бо він – і за походженням, і за світовідчуттям – сутий степовик.