Чухонцева Н.Д., Кабакович М.

У міфології українців, як і багатьох інших народів, вогонь, вода, земля і повітря постають як «першостихії», «першоелементи», з яких було створено світ. Давні космологічні уявлення своєрідно відобразилися у доробку письменників ХХ – ХХІ ст., набувши нових значень та індивідуалізованих форм, зокрема – у поезії А. Кичинського, що привернула увагу дослідників (В. Базилевського [1], Я. Голобородька [2], Я. Мельника [5] та ін.), проте крізь призму неоміфологізму досі спеціально не розглядалася. Відтак, маємо підстави вважати тему нашої розвідки актуальною.

У міфології українців, як і багатьох інших народів, вогонь, вода, земля і повітря постають як «першостихії», «першоелементи», з яких було створено світ. Давні космологічні уявлення своєрідно відобразилися у доробку письменників ХХ – ХХІ ст., набувши нових значень та індивідуалізованих форм, зокрема – у поезії А. Кичинського, що привернула увагу дослідників (В. Базилевського [1], Я. Голобородька [2], Я. Мельника [5] та ін.), проте крізь призму неоміфологізму досі спеціально не розглядалася. Відтак, маємо підстави вважати тему нашої розвідки актуальною.