(продовження; попередні частини подано у 12-13 випусках)
ЦЯ ПОЕЗІЯ – ЯК МЕТАННЯ НОЖІВ!
Частина третя
І знову гортаєш поетичні сторінки, де пульсує нескорене серце безсмертної поетеси, і знову дивуєшся: яка магічна відчайдушність в душі задушених цих слів!
Над вбитим воєм друзі не ридають,
Бо впали ті відважно, як герої.
«Ми окупантів виженемо зграю», –
Клянуться над загиблими на зброї.
Мете «мітла червона» по Карпатах,
Кривавий слід лишає за собою.
За кожного чекає вас розплата!