Молода зміна
Валерія Гараненко
Поезії
Душа моя
Я бачу в небі білії хмарини.Десь там, на них, лежить моя душа.
Вона у високості з ними
Свій сум землі тихенько полиша.
Його сховає в річці між камінням,
Щоб він про себе знати не давав.
Прикриє все зеленим жабуринням...
І побіжить до вранішніх забав.
Здійме росу у світанкове небо,
А та впаде на золоті поля...
Моїй душі нічого більш не треба,
Як ту веселку бачити здаля.
Дивитися, як небом барви ллються,