Загорни мені, мамо!
Загорни мені, мамо,
У хустинку окрайчик хліба,
Дай напитись води,
І тоді за село проведи.
Попрощавшись із вами,
Я піду, помолившись до неба,
Десь шукати харчів,
Щоб минула родина біди.
Бо дивитись мені
У голоднії очі страшно.
Із кутків диха жах,
І чигає голодна смерть.
А я бачив у сні,
Що за обрієм - день вчорашній,
Світло й тепло в хатах,
І комори повнії вщерть.
Мамо рідна, не плач!
Я вкраду, зароблю, попрохаю,
Я сестричок своїх
Від голодної смерті спасу.
