Роман "Записки Кирпатого Мефістофеля" - один із фрагментів експериментаторського мислення Володимира Винниченка, що найоптимальніше виявилося у драмах і романах, написаних у 1906-1916 роках. Вся романістика, а частково й драматургія, є, умовно кажучи, своєрідним претекстом "Записок Кирпатого Мефістофеля".