Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вісник Таврійської фундації. Випуск 11
Іван Ющук. Якщо ти українець
Нариси з історії Бериславщини. Випуск 7
Вісник Таврійської фундації. Випуск 10
Іван Немченко. Євангеліє від Кобзаря

Каляка М.М.

Губерніальний херсонець
Каляка М. Губерніальний херсонець // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Вип. 12. — К.–Херсон: Просвіта, 2016. — С. 218-231.

За першого приїзду Яра Славутича до Херсона мені пощастило бути в актовому залі Обласного краєзнавчого музею, на його літературному вечорі, слухати виступ автора відомих книг поезій, які видані в Європі й Америці: “Трофеї”, “Завойовники прерій”, “Мудрощі мандрів”, “Живі смолоскипи”. Сталося це в кінці літа 1990 року. Він брав участь у Першому Конгресі Міжнародної асоціації україністів. У Києві зібралось тоді 450 науковців із 23 країн світу. Яр Славутич із задоволенням розповів херсонцям, що форум урочисто відкрився в приміщенні Київського державного театру опери і балету імені Т. Г. Шевченка. На пленарних і секційних засіданнях обговорювалося широке коло питань, пов’язаних із історією України, її наукою, духовною і матеріальною культурою.

Персоналії: 
Ти далеко, далеко, далеко...
(До 75-річчя В.Куликівського)

Каляка М. Ти далеко, далеко, далеко...: (До 75-річчя В.Куликівського) // Каляка М.М. Збуджені альманахом «Степ»: Нариси. — К.– Херсон: Просвіта, 2012. — С. 247-249.

Немає більшої радості в поета, як почути рядки із своїх віршів з уст читача. Таку радість частенько мав Володимир Куликівський.

Народився знаний поет в м. Балта Одеської області в 1937 році. Він — один з когорти поетів-шістдесятників. Працював у газеті в херсонській газеті «Наддніпрянська правда».

Він автор численних віршів, талановитих сонетів, поетичних книг «Дубова рукавичка», «Посварились місяці», «Червона тачанка», збірки віршів «Відтворення». Поет мав зв’язки з Василем Симоненком – поетом прекрасної і трагічної долі, зустрічався з ним на Дніпровському лимані. Мріяли про долю України на Станіславській косі. Присвятив йому вірш «Лиман». Товаришував і з Миколою Сомом, автором багатьох пісень, з яким часто мандрував райцентрами Херсонщини.

Персоналії: 
Свіжий вітер
(Ліричний етюд)

Каляка М. Свіжий вітер: (Ліричний етюд) // Каляка М.М. Збуджені альманахом «Степ»: Нариси. — К.– Херсон: Просвіта, 2012. — С. 244-246.

З річки прилетів свіжий вітер. Раптом погода змінилася. Сонце закрили хмари, перший весняний дощ дружно забарабанив по асфальту алеї.

Стемніло. Люди неохоче підводилися з лав, поглядаючи на грозове небо. Двоє дівчаток, дзвінко сміючись, ухопившись за руки побігли з парку. Я подивився їм услід, посміхнувся і продекламував перекладений вірш Тютчева:

Люблю грозу з початку мая.

Коли весінній першій грім,

Ніби, пустуючи, гуляє,

Гуркоче в небі голубім.

 

Гримлять розкати молодії

Пустився дощик, пил летить.

Перлини виснуть дощовії,

І сонце ниви золотить.

Обрії першого року молодіжки
(Нарис)

Каляка М. Обрії першого року молодіжки: (Нарис) // Каляка М.М. Збуджені альманахом «Степ»: Нариси. — К.– Херсон: Просвіта, 2012. — С. 236-243.

50 років!

А мені здається, що це було вчора. Трохи більше — торік!

 

А все ж пройшло піввіку. Тоді мені не набігло ще й тридцяти. Душа була наповнена молодецтвом, серце хвилювала нестримна енергія до дії, долати крок за кроком сім-верстві шляхи для утвердження своїх можливостей, у здійснені юнацьких мрій і надій.

Добре пам’ятаю березневий день 1960. Молодь суднобудівного взяла шевство над будівництвом третього океанського суховантажу “Металург Курако”, судна, якому не було рівного ні в Радянському Союзі, ні в Європі. Це була новинка в суднобудуванні (проектант — ЦКБ “Чорноморсудопроект” м. Миколаїв, Україна). Підштовхнуло молодь до такої сміливої дії відставання від графіку будівництва другого судна цієї серії.

Хутір Марченка
(Публіцистичний нарис)

Каляка М. Хутір Марченка: (Публіцистичний нарис) // Каляка М.М. Збуджені альманахом «Степ»: Нариси. — К.– Херсон: Просвіта, 2012. — С. 221-236.

«Біля млина поставив двоповерховий будинок, і виник у степу хутір – за три версти од села».

«Північна яблуня з Півдня»

Л. Марченко. Херсон.

 

Корівник, молотарка, рогата худоба, три свиноматки, будівлі різного господарського призначення. Посеред садиби розкішна південна яблуня.

Господар хутора Полікарп Семенович Марченко кожного весіннього ранку задивлявся на неї, бо як яблуня цвіте – пора орати!

На хуторі була вироблена своя методика господарювання. Власна наука йшла від природи, від діда-прадіда.

Персоналії: 

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)