Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Олег Олексюк. Затуманені плачем
Микола Братан. Семенівське шосе
Сонце на рушнику
Анатолій Анастасьєв. Потоки
Анатолій Анастасьєв. Територія гідності
Наталя Коломієць. Дорога до себе

Каляка М.М.

Губерніальний херсонець
Каляка М. Губерніальний херсонець // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Вип. 12. — К.–Херсон: Просвіта, 2016. — С. 218-231.

За першого приїзду Яра Славутича до Херсона мені пощастило бути в актовому залі Обласного краєзнавчого музею, на його літературному вечорі, слухати виступ автора відомих книг поезій, які видані в Європі й Америці: “Трофеї”, “Завойовники прерій”, “Мудрощі мандрів”, “Живі смолоскипи”. Сталося це в кінці літа 1990 року. Він брав участь у Першому Конгресі Міжнародної асоціації україністів. У Києві зібралось тоді 450 науковців із 23 країн світу. Яр Славутич із задоволенням розповів херсонцям, що форум урочисто відкрився в приміщенні Київського державного театру опери і балету імені Т. Г. Шевченка. На пленарних і секційних засіданнях обговорювалося широке коло питань, пов’язаних із історією України, її наукою, духовною і матеріальною культурою.

Персоналії: 
Ти далеко, далеко, далеко...
(До 75-річчя В.Куликівського)

Каляка М. Ти далеко, далеко, далеко...: (До 75-річчя В.Куликівського) // Каляка М.М. Збуджені альманахом «Степ»: Нариси. — К.– Херсон: Просвіта, 2012. — С. 247-249.

Немає більшої радості в поета, як почути рядки із своїх віршів з уст читача. Таку радість частенько мав Володимир Куликівський.

Народився знаний поет в м. Балта Одеської області в 1937 році. Він — один з когорти поетів-шістдесятників. Працював у газеті в херсонській газеті «Наддніпрянська правда».

Він автор численних віршів, талановитих сонетів, поетичних книг «Дубова рукавичка», «Посварились місяці», «Червона тачанка», збірки віршів «Відтворення». Поет мав зв’язки з Василем Симоненком – поетом прекрасної і трагічної долі, зустрічався з ним на Дніпровському лимані. Мріяли про долю України на Станіславській косі. Присвятив йому вірш «Лиман». Товаришував і з Миколою Сомом, автором багатьох пісень, з яким часто мандрував райцентрами Херсонщини.

Персоналії: 
Свіжий вітер
(Ліричний етюд)

Каляка М. Свіжий вітер: (Ліричний етюд) // Каляка М.М. Збуджені альманахом «Степ»: Нариси. — К.– Херсон: Просвіта, 2012. — С. 244-246.

З річки прилетів свіжий вітер. Раптом погода змінилася. Сонце закрили хмари, перший весняний дощ дружно забарабанив по асфальту алеї.

Стемніло. Люди неохоче підводилися з лав, поглядаючи на грозове небо. Двоє дівчаток, дзвінко сміючись, ухопившись за руки побігли з парку. Я подивився їм услід, посміхнувся і продекламував перекладений вірш Тютчева:

Люблю грозу з початку мая.

Коли весінній першій грім,

Ніби, пустуючи, гуляє,

Гуркоче в небі голубім.

 

Гримлять розкати молодії

Пустився дощик, пил летить.

Перлини виснуть дощовії,

І сонце ниви золотить.

Обрії першого року молодіжки
(Нарис)

Каляка М. Обрії першого року молодіжки: (Нарис) // Каляка М.М. Збуджені альманахом «Степ»: Нариси. — К.– Херсон: Просвіта, 2012. — С. 236-243.

50 років!

А мені здається, що це було вчора. Трохи більше — торік!

 

А все ж пройшло піввіку. Тоді мені не набігло ще й тридцяти. Душа була наповнена молодецтвом, серце хвилювала нестримна енергія до дії, долати крок за кроком сім-верстві шляхи для утвердження своїх можливостей, у здійснені юнацьких мрій і надій.

Добре пам’ятаю березневий день 1960. Молодь суднобудівного взяла шевство над будівництвом третього океанського суховантажу “Металург Курако”, судна, якому не було рівного ні в Радянському Союзі, ні в Європі. Це була новинка в суднобудуванні (проектант — ЦКБ “Чорноморсудопроект” м. Миколаїв, Україна). Підштовхнуло молодь до такої сміливої дії відставання від графіку будівництва другого судна цієї серії.

Хутір Марченка
(Публіцистичний нарис)

Каляка М. Хутір Марченка: (Публіцистичний нарис) // Каляка М.М. Збуджені альманахом «Степ»: Нариси. — К.– Херсон: Просвіта, 2012. — С. 221-236.

«Біля млина поставив двоповерховий будинок, і виник у степу хутір – за три версти од села».

«Північна яблуня з Півдня»

Л. Марченко. Херсон.

 

Корівник, молотарка, рогата худоба, три свиноматки, будівлі різного господарського призначення. Посеред садиби розкішна південна яблуня.

Господар хутора Полікарп Семенович Марченко кожного весіннього ранку задивлявся на неї, бо як яблуня цвіте – пора орати!

На хуторі була вироблена своя методика господарювання. Власна наука йшла від природи, від діда-прадіда.

Персоналії: 

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)