Піниться в березі Буг,
темний від крови.
Тягнуть заржавлений плуг
діти і вдови.
Вітер ворушить золу.
Холод і голод.
Крильми волочать ріллю
ворон і голуб.
Небо - як віко труни.
Поле жалоби
всіяне дітьми війни
й культу особи.
...Пам'ять сидить за столом
в хаті над Бугом.
Слово іде за пером,
наче за плугом.
