Кокуца Н.

Другові

Друже мій! Ти був завжди привітний,
Міг підтримати, робив це непомітно.
Я ж чекала зустрічі з тобою.
Ти підходив тихою ходою –
Я світилась щастям до світанку.
Ми кружляли у нічному танку...
Як же хороше було! О, друже мій!
Щоб у душі не закрався суховій,
Я листи писатиму частіше –
Через них ми будемо рідніші.
Обирай же, друже, правильну дорогу
Хай тобі не стрінуться тривоги!
Щастя хай тебе не обминає,
А кохання вірне – в душу зазирає!

Він, вона і зима

Наодинці

Як гріє сонце - я радію.
Ганяє вітер - я сумна.
Як сніг сідає - я весела.
Як чую Музу - я весна.
Як дощ хлюпоче - я мінлива.
Як чую дзвін - немов свята.
Як чую плач - я співчутлива.
Як бачу мрію - я жива.

Світ без насильства

Мій улюблений світ - без насильства,
Без жорстокості, болю і зла,
Де народом оспівана пісня
Містить тільки хороші слова.
Мій улюблений світ - без насильства,
Де немає страждання й війни,
Де розквітла калина барвиста,

Жили собі дід та баба. Одного літнього дня спекла баба звичайнісінький колобок та поставила його на вікно, щоби прохолов. А він узяв та й ожив. Сидячи на підвіконні, Колобок побачив, що дід над чимось зосереджено працював.
- Діду, чим займаєшся? - запитав Колобок. - Давай поспілкуємось.
- На жаль, я зараз дуже зайнятий.
- А що ж ти робиш, діду?
- Роблю дуже важливу справу, - відповів дід. - Заповнюю "декларацію про доходи".
- А що це?