Коломієць Н.А.

I розділ


Дарую вам троянди...

Я щаслива

Я — щаслива, бо слово творю,
Бо стрічаю ранкову зорю.
Я щаслива тому, що я — мати.
Я щаслива, бо можу кохати.
Вдячна Всесвіту й неньці-землі,
Що існую в житті — взагалі!

---

Елегія

Як не стане тебе —
Я замерзну в снігах.
Як не стане мене —
Тебе вип’є нудьга.

Якщо зникнеш кудись —
Стану терпким вином.
Якщо я піду ввись,
Ти — зростеш полином.

II розділ

Птахом пісня злітає

День Святого Валентина

Довелось по світу побродити,
В пошуках жар-птиці, спалював мости.
Скільки відлюбив і міг любити…
Та настав той час, коли зустрілась ти.

Приспів:
В день Святого Валентина
Познайомилися ми.
Наша зоряна стежина
Пролягла серед зими.
Наче пісня солов’їна,
Двох сердець чарівний спів,
Ніжним проліском кохання
Зацвіло серед снігів.

За вікном зима вітрами диха,

Серця чиста криниця

 

Головний герой — любов

Любові учитись не можна, 
Таких мудреців нема. 
Лиш крові краплина кожна 
Її з глибин підійма. 

В новій своїй книзі "Дорога до себе" авторка, як завжди, не обминає гострих, болючих тем. Людина і рід, людина і суспільство, нація і світ. Пошук гармонії в собі і навколо себе - це голос того, хто не пересиджує апокаліпсис у домашній тиші й красі, а вихоплює дисонансні ноти - якщо не для зміни, то бодай для аналізу.