Олена Кучерява
студентка 2-го курсу Інституту філології та журналістики Херсонського державного університету. Дійсний член Літературної студії ім. Василя Вишиваного.
студентка 2-го курсу Інституту філології та журналістики Херсонського державного університету. Дійсний член Літературної студії ім. Василя Вишиваного.
Вічна загадка любові
Керує всім. І на півслові
Обриваються рядки
І душа вся — на шматки.
Так все просто — будь зі мною
Серце — просто орган з кров’ю.
Без уваги. Без вагань.
Загасити вогонь лиш тілесних бажань.
І навіщо та любов?
То є вічний міф, немов
Всі ми чули добру казку,
Що в дитинстві дарувала ласку.
Та вся правда геть не в тому,
Що існує, а що — ні.
Рано чи пізно ведеться мова
І був тоді січень...
І люта зима
Себе поєднала з катами.
Сплюндровано, вбито, могили нема...
- Синочку, це ти? - Так, я, мамо.
- Синочку, синочку, а де ж ти поліг?
- Не знаю я, мамо, не знаю.
Лиш згадую холод пекучий і сніг…
Той сніг жаром-кров'ю палає
А ще пам'ятаю я землю свою,
Яку так хотів захищати…
Як ворог поцілив у долю мою,
Земля мені стала за матір.
- Синочку, ти мій, відтоді й дотепер
Чекаю тебе біля хвіртки.
Не вірю я в те, що ти згинув, помер.
Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!
Угода про дотримання авторських та інтелектуальних прав
Пишіть реферати та курсові.
При передруці посилання залишайте на місцях!