І
Пишу тобі в далекий листопад.За обрії летять мої надії.
Щоб долучитись до святої дії,
Не можна взяти совість напрокат.
Нам варто йти вперед, а не назад,
Здолавши всі буденні веремії,
І думати під струни золотії,
І линути до зоряних принад.
Тримають вісь і Слова і Землі
На тлі віків поети й агрономи.
Планети відкривають астрономи
Із піснею та хлібом на столі...
Ми вирушаєм в помисли незлі,
Забувши про абзаци, крапки й коми.