Чорна пляма
Тане сніг, тихо падають сльози…
На іконі, мов віск, замерзають.
Хоч лютують предужі морози.
На плиті скорбні дати палають.
Топить сніг пломінь свічки святої,
Тридцять третій поперед очима.
У землі свідки смерті страшної
Це пройшло, це у нас за плечима.
Нелюдські жахітливі страждання,
Ті хвилини, мов вічність, минали...
Все тягнулось… Було то знущання!
Міріади життів запропали!
Люди гибли без крихти, вмирали,
Мов худоба, без імені й права.
Хто ж зробив це? Жорстокі тирани!
