Нікітенко В.В.

Лебідки повертаються весною, або Жіночий штрафбат
оповідання

Була ніч. У камері важко дихали: літня спека, переповненість. Хто спав – спав тривожно, постогнуючи або здригаючись усім тілом, хто не спав – лежав тихо, сумно думаючи свою гірку думу. Лише вночі ці в більшості своїй недобрі люди ставали людьми справжніми, з чутливими душами, з чистими помислами й переживаннями, з прагненнями до вільного буття, як у дитинстві вільного й щасливого. У темені й важкому дусі жевріли іскорки Божі в поглумлених, замулених душах, поточених іржею зневіри і зла. Зіна не спала.


Хустинка з мальвами

– …Ми сьогодні вшановуємо солдатських вдів, наших колгоспниць, які винесли на собі тягар війни і все, що було після неї…

Голова колгоспу Федір Сидорович зняв окуляри, важенним кулаком провів по повіках, і очі його стали великими й вологими. Тоді повідомив:

– Усе було, дорогенькі мої: і коровами стерні орали, і сіяли з рукава, борони тягали вручну, за мотузки впрягалися.

Ще довго говорив голова. Усю правду про їхнє життя. Він хороший чоловік, Федір Сидорович. Справедливий. У таборах сидів, воював.

Теми: Проза, оповідання

Липова опіка
оповідання
Зоя була єдиною улюбленою донькою у своїх батьків. Вони – прості сільські люди, колгоспники. Батько – тракторист, мати – доярка. Дочка Зоя вдалася тихою, покірною, про таких кажуть, куди вітер дме, туди й хилиться. Не бідового характеру була дівчина, от її, бувало, й ображали інші діти. Здачі дати не могла. Плакала тільки, мамі жалілася, як була меншою, а як старша стала, терпіла сама. Коли стала дорослішою, деякі ровесниці глузували з неї через те, що не мала модного одягу, що й на танці приходила в сукні з райунівермагу. В ній годиться хіба грядку полоти або коло худоби поратися.



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 127 книг;
1,631 статей;
383 авторів.



Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини