Мінливий виклад “Анфілад” – це відверто-сповідні спогади з дитинства, з усього мандрівного авторового минулого – і нарис, вихлюпнутий із нашого привоєнного сьогодення. Це та поетова проза, коли автор усе збивається на вірш, – і свідоме їх поєднання.
“Анфілади” писалися для земляків, та якщо творові судилось, хай би його прочитали не тільки над чернігівською Десною, над іншими річками України, – а й над загребською Савою в Хорватії, де мешкає один із героїв нарису, боснієць Звонко Йовашич.
* * *
