Проценко І.М.

Літератор, воїн, педагог

(Біографічна довідка)

Проценко Ігор Митрофанович (1920-2005) — відомий широким колам Херсонщини, як доцент кафедри української літератури нашого педвузу, автор численних літературних і методичних праць, посібників для вчителів-словесників та викладачів вищої школи (в т.ч. підручники з дитячої літератури, книги і статті про Т.Шевченка, Марка Вовчка, В.Стефаника, М.Коцюбинського, К.Чуковського та ін.).

Проценко І.М.
Вечірні вогні: Вірші. — Херсон: Просвіта, 2000. — 64 с.

---

Вечірні вогні

Подорож у нашу молодість

1

Дальня дорога, закурений шлях,
Вітер гуде в телефонних дротах.
Верби плакучі, засмучений ліс.
Листя пожовкле летить з-під коліс.
Наче картини, пливуть іздаля
Села привітні, луги і поля.
Зоряні роси, трави сивина,
Рідна Подільська моя сторона.
Ось незабаром на фоні лісів
Синьою стрічкою Буг заяснів.
Снивода, міст і палац у далі.

Проценко І.М.
Мої дороги: Вірші. — Херсон: Просвіта, 2000. — 64 с.

---

Мої літа — мої дороги

Встає Україна

Як ріки, злились воєдино,
Велика й мала батьківщина:
Земля-Україна свята
І рідна місцина ота,
Де мати безправного сина
Сльозами пороги зросила,
О скільки стривожених літ
Терпіла наругу і гніт
Здолала вогонь ти і воду,
І хвалену дружбу народу,
Союз нерушимий, а втім
Розпавсь він, мов карточний дім.
Похилена в лузі калина,

Буремних літ ми не забудем

Моїм ровесникам, мужнім солдатам війни і миру.