Наші гості
Антоніна Руда
Без сумніву сумнівна
Я, як і всі, підвішуючи сумнів,
Ніколи не чекала до кінця.
Завіси тижнів, подіуми буднів
Змивають маски всі з мого лиця.
Я, як і всі, ховала очі мовчазні,
Тремтячі пальці змінювали напрям,
Але сказали,що кохають навесні,
І я нічого тут не тямлю, крапка.
Та й безперечно, вічність із капрону
Не врятувала наших грішних душ...
Лише чиюсь хитнула ледь корону,
Якихось пані, майже з Мулен Руж.
