Скороход Г.

На зорі прокинулись пташки,
Не тому, що час їм прокидатись,
Їх змінили інші вже птахи,
Але вже залізні і з хрестами.

І почав вже ворог з того дня
По землі непрошено ходити.
І тоді піднявся весь народ,
Щоб батьків і діток захистити.

Проводжали сестри й матері
Своїх рідних на лункім пероні,
І не знали у той час вони,
Що війна посріблить їхні скроні.

Чорні хмари вранці вже пливли,
Над житами кулі пролітали.
Де стояли мирнії хатки -
Там руїни й погорілі балки.

Так міняла клята та війна