Христя Стусовець
* * *
Життя, мов грандіозний sekond hand, -
Дешеве й зношене без міри,
Ще не збулось святої віри
Про твій примарний happy end.
Ти ждеш його самотньо на дивані,
Тонучи в димі цигарок:
Ану ще мить, ще ніби крок
До мрій загублених в тумані.
А зранку знову чашка кави
І присмак хлорки на губах
Нагонить твій одвічний страх,
Що так життя твоє спливає.
* * *
Коли моя душа зірветься,
мов намисто з шиї,
й розсипляться червоні