Вагілевич (Карпець) Т.С.

В ЄВРОПУ

Прийшов вже час.
Наш північний сусіда
Старшим братом звався
І зі своєю «любов’ю»
На багато століть нав’язався.

І щоб захистити свою незалежність,
Щоб свободу свою зберегти,
Щоб був у нас хліб і до хліба,
Нам треба в Європу ідти.

Інакше Росія нав’яже
Насильно ганебну «любов»
І знову на плечі нам ляже
Тягар її братських оков.

А п’ята колона «запросить»
До нас ненаситних «братів»,
І Путіна танки покосять
Врожай золотих наших нив.

Бандера – наш прапор. Бандера – свобода!

Такий потаємний у прізвища зміст.

Його не зламала ніяка негода.

Любити Вкраїну – такий його хист.

 

Він линув до бою, він рвався до раті –

Дістало Степану в’язниць і тортур.

Він друзів знайшов, і ідеї крилаті

Полинули в світ, не утримав їх мур.

 

Той мур будували шалені чекісти,

Ділили країну на Захід і Схід.

Та марні зусилля були в комуністів:

Брехню не сприймає наш лицарський рід.

 

І хоч вороги вимагали затято,

Зібрались ми для вищої мети,
Жіноцтво з усієї України,
Щоб Україну нашу піднести,
Створити непоборну і єдину!

І хоч проблем у кожної сповна,
І доля іноді, бува, обходить,
Є сила Духа в нас і віра чарівна,
Що сонце і для України сходить.

З'єднаємо і силу, і думки,
Відродимо і мову, і культуру,
І працювати будем залюбки,
Неправду всю здамо в макулатуру!

Дітей навчимо працю шанувать,
Завжди за Божим заповітом жити.
Не будемо тужити та стогнать,
А Батьківщині будемо служити!

І заповіт Тараса хай звучить