Євген Василенко
студент 4-го курсу Інституту іноземної філології ХДУЗрада
Змією тихенько підкралась ззаду,
Ужалила в потрібну мить
Безжальна, неочікувана зрада…
Тому, напевно, так болить.
Як льоду шмат, краплина граду,
Холодним вітром просвистить…
Я, певно, зміг би дати раду,
Та серце болісно щемить.
Тепер на все, здається, ладен.
Душа од гніву аж горить:
У тебе в жилах шоколадом
Отрута гадяча кипить.