Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Братан. Сузір'я Плеяд
Микола Братан. Футбол з парасолькою
Нариси з історії Бериславщини. Випуск 7
Історія Просвіти Херсонщини. Том 1
Микола Братан. Семенівське шосе
Вишиванка. Число 2

Ярославська Т.

Чуєш?; Я не боюся погляду лихого; Я цього хочу! Я така!
вірші

Чуєш?

 

Мало! Мені цього уже так мало!

Я дико хочу максимум відчуть.

Мої легені, чуєш? Вже вдихали

Повітря, яке можна осягнуть.

 

Туди! Де важко давлять неба шати,

Куди відкрито не усім путі.

Туди я маю, чуєш? Долітати,

А не висіть в буденному житті.

 

Я хочу крила широко розкрити,

Зірвати одяг, розірвать, мов тлін.

Я хочу, чуєш? Світ новий творити.

Невже хтось зможе зупинить цей плин?

 

Так важко нам змагатися зі світом,

Канони вічні розбивати враз.

Я не готова, чуєш? Так лишити,

Лишити все, як вирішать за нас!

 

 

Я не боюся погляду лихого

 

Із спогадів моєї прабабусі; Нас вижило п’ятеро…

З редакційної пошти



Тетяна Ярославська

Із спогадів моєї прабабусі


Весна, березень… А холодно як… Дніпро ніби стогне під вагою майже метрового льоду… В хаті — тиша. Мертва тиша. Переді мною очі, дитячі очі.. П’ять пар очей, утомлених, голодних… У них, як у безодні — смуток, біль і надія, надія, що ледь-ледь жевріє… Діти мовчать, але я чую цю страшну тишу, цю нелюдську німоту: “Мамо, ми хочемо їсти, ми так хочемо їсти. Мамо, нам боляче, нам так боляче…!”
Боже! Невже це кінець? Невже не можна нічого змінити?... Боже! Це ж мої діти! Це твої діти, Боже!
Світанок. Діти не можуть відвести очей від великої старої скрині, що причаїлась у кутку під образом. У ній — дві жменьки насіння (гарбузи, огірочки, помідори…), дві жменьки надії…
По “тонкому” льоду; На роботу

По "тонкому" льоду


У нашій сім'ї кожен третій - учитель, і я вчитель теж. Та не всім однаково навчання давалося. Не кожен пішов учителювати відразу після училища чи інституту.
Рідний брат моєї бабусі, дід Федір, навчався в Бериславському педагогічному училищі, як і я, як і моя тітка, сестра та багато інших родичів. Та тільки часи були дещо інші. Вчився він учився, та й дізналося керівництво району, що він син куркулів, а батька репресовано. Не місце таким серед майбутніх педагогів, серед представників робітничого класу.
Наче грім серед ясного неба, прогриміла ця звістка темного морозяного вечора у напівтемній холодній комірчині, де Федір винаймав житло. А приніс цю страшну звістку директор училища.
Із спогадів моєї прабабусі; Нас вижило п’ятеро…; Як ми з Іванком окрайчик хліба ділили!

До 80-річчя голодомору


Тетяна Ярославська

Із спогадів моєї прабабусі

Весна, березень... А холодно як... Дніпро ніби стогне під вагою майже метрового льоду... В хаті - тиша. Мертва тиша. Переді мною очі, дитячі очі.. П'ять пар очей, утомлених, голодних... У них, як у безодні - смуток, біль і надія, надія, що ледь-ледь жевріє... Діти мовчать, але я чую цю страшну тишу, цю нелюдську німоту: "Мамо, ми хочемо їсти, ми так хочемо їсти. Мамо, нам боляче, нам так боляче...!"
Боже! Невже це кінець? Невже не можна нічого змінити?... Боже! Це ж мої діти! Це твої діти, Боже!


Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 117 книг;
1,508 статей;
343 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)