Чорна М.М.

В епістолярію письменників відбивається складний процес визрівання й усвідомлення інтелігенцією ідеї незалежності України. Вражає в листах Б.Грінченка розмаїття обговорюваних питань, які стосуються не лише становлення та розвитку української мови чи літератури, а й питань історії, культури нашого народу. Епістоли відтворюють духовну атмосферу доби, характеризують кореспондентів та їхніх сучасників, містять актуальні думки.

Епістолярна спадщина майстрів слова завжди привертала увагу літературознавців. Досить звернутися до відомих публікацій листів Т.Шевченка, Марка Вовчка, І.Франка, В.Винниченка, М.Коцюбинського, В.Стефаника, Лесі Українки, В.Стуса та інших, щоб зрозуміти, що видання епістолярію вже давно стало важливим та цінним джерелом для вивчення історії письменства. Вирішенню багатьох літературознавчих проблем сприяє дослідження та видання архівних (передусім епістолярних) матеріалів представників літератури. Листи містять біографічний та фактичний матеріал першорядної ваги.

19 жовтня 2010 року кафедра українського літературознавства Інституту філології та журналістики на базі Херсонського державного університету провела Регіональну наукову конференцію, що була приурочена до 130-річчя з дня народження В.Винниченка.