За спостереженням М.Бондаря, “смерть Шевченка стала певною віхою в історії української літератури. В поезії цього часу простежуються спроби підвести підсумок духовного розвитку українського народу. Перед домовиною Шевченка його соратники по літературі глибше відчули спільність своєї мети, з більшою конкретністю визначили свою роль у духовному житті суспільства” [1, с. 138-139].
Ідеї Великого Кобзаря знайшли своє продовження у творах таких талановитих митців, як І.Франко, Леся Українка, Олександр Олесь, В.Cамійленко та ін. Кожен із цих поетів по-своєму виконував заповіти Т.Шевченка.