Юрій Тарнавський є одним із перших українських співців, який не тільки демонструє розмитість, неокресленість суті поезії у своїй творчості, повсякчас рухається осторонь магістрального шляху розвитку української літератури, а й перебуває у стані постійного пошуку, безперервних змін у формі та тематиці віршів від збірки до збірки. Усе це актуалізує звернення дослідників до проблем поетики цього автора.
Метою нашої статті є розкриття особливостей поетики лірики Ю.Тарнавського, яка динамічно оновлюється і потребує глибшого вивчення на сучасному етапі.