* * *
зоря вчасноранкова розсипала білі стокротки
на рушниках трав світлоросистих
поет
вірш кладу на білому столі
данину належну дажбогові
* * *
ніч зоряна
у вишневих садах солов’ї
— із вечора
до рання —
ясніші всіх зір
очі – дівчат — в закоханні
