Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Ігор Проценко. Цвіт вишні
Вісник Таврійської Фундації. Випуск 8
Вісник Таврійської фундації. Випуск 7
Молода муза. Випуск 2
Голос Батьківщини. Випуск 5
Рескрипт Г.Потьомкіна про найменування новозбудованих кораблів, зокрема “Берислава”, 1786 р. (публікується уперше)
Вони носили ім'я "Берислав"
Бібліографічний опис: 

Гейко С. Вони носили ім’я “Берислав” // Нариси з історії Бериславщини: Вип. 1. - Херсон-Берислав: Просвіта, 1999. - 48 с.

Гейко С. Вони носили ім’я “Берислав” // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 358-361.

I.

У 1783 р. на Гнилопільській корабельні (Азовське море) були закладені для будівництва 4 новітніх фрегати Чорноморського флоту, який щойно створювався після приєднання Криму та Кубані. Спочатку вони не носили якихось певних назв і у документах фігурують як "Сьомий", "Восьмий", і т.д. Будівництво йшло швидко і вже наступного року фрегати спустили на воду. А завершували устаткування на Рогозьких хуторах поблизу Таганрога. Улітку 1786 року красені-фрегати стали до ладу. У Російському державному архіві ВМФ зберігається розпорядження губернатора Астраханської, Азовської та Новоросійської губерній князя Потьомкіна по Чорноморському Адміралтейству від 29 серпня 1786 р.: "Новозбудовані під відомством Таганрозької контори чотири фрегати, що знаходяться при Рогозьких хуторах, найменовані мною Сьомий - "Кінбурном", Восьмий - "Бериславом", Дев'ятий - "Фанагорією", Десятий - "Таганрогом".

Осінь та зима 1786-87 рр. пішли на озброєння і навесні "Берислав" залишив Таганрог і відплив до Севастополя. Він неабияк посилив бойову міць імператорського флоту: адже за довжини 39,15 м., ширині 10,35 м. та глибині трюма 2,46 м., фрегат мав 40 гармат. Підкріплення до Севастополя надійшло вчасно - у вересні того ж року Туреччина розпочала війну, намагаючись повернути Крим. Не будемо переказувати подробиці російсько-турецької війни 1787-91 рр., нагадаємо лише, що у ході бойових дій як на суші, так і на морі турки були побиті під Кінбурном, Очаковом, Фокшанами, Римніком. Саме у цій війні виявився військовий талант Суворова та Ушакова.

Особливе місце займає битва біля острова Фідонісі (сучасна назва - Зміїний), у якій і відзначився "Берислав". 3(14) липня 1788 р. російська ескадра під командуванням контр-адмірала графа Войновича (36 кораблів), що прямувала до Очакова, зустрілася з турецьким флотом під начальством капітана-паші Гасана (49 кораблів), який блокував Дніпро-Бузький лиман. Три години тривав жорстокий бій нерівних сил і завершився безславним відступом турок. Шлях у лиман до Очакова був вільним. Авангардом російської ескадри у тому герці командував Федір Ушаков, який і відзначив "безстрашний і хоробрий бій ввіреного мені корабля і двох передових фрегатів "Берислава" і "Стріли" з сильною передовою частиною ворожого флоту... відбили від себе спочатку з передових одного корабля, а після цього довгий час мали вельми хоробрий і безстрашний бій з капітан-пашинським кораблем, який ... збитий зі свого місця з немалими пошкодженнями". Отримавши рапорт про битву біля Фідонісі , князь Потьомкін шле донесення імператриці Катерині ІІ, де також відзначає "Берислав": "Два передових фрегати "Берислав" і "Стріла"... вельми вдало пустили увесь свій лаг, від чого видно було великі дошки, що летіли з корми капітан-пашинського корабля". Федір Ушаков особливо відзначав командира "Берислава" капітана 2-го рангу Сабліна: "Під час бою виразно мною помічено вправну, ревну і хоробру битву і дії проти неприятеля вказаних мною двох передових фрегатів "Берислава" і "Стріли", яку усю і маю віднести безстрашній відмінній хоробрості, мужності і мистецтву командуючих цих флоту пана капітана другого рангу Якова Сабліна і флоту ж пана капітан-лейтенанта Михайла Нелединського". За хоробрі дії Ушаков представив групу командирів до нагороди Георгіївськими орденами, але з невідомих зараз причин Саблін виявився єдиним командиром-учасником герцю, хто так і не отримав ніякої нагороди.

Під час бою фрегат "Берислав" отримав найбільші ушкодження: перебита одна щогла, грот-стеньга, прострілені у багатьох місцях вітрила, знищено чимало такелажу. Був поранений один матрос. Але особливо небезпечним було те, що борт корабля у підводній частині пробило 40-кілограмове кам'яне ядро. Ще було кілька пробоїн меншими ядрами. Фрегат почав пропускати воду до трюма. У зв'язку з цим командуючий ескадрою Войнович послав "Берислав" у Севастополь на ремонт. Невдовзі після цього Потьомкін приступає до переозброєння фрегатів артилерією більшого калібру з відповідним зменшенням числа гармат. На "Бериславі" 40 дванадцятифунтових гармат змінили 30-ма вісімнадцятифунтовими і 10-ма шестифунтовими (фунт-409,5 г.). У зв'язку з цим губернатор усі фрегати перенайменував. Так "Берислав" став "Лукою Євангелістом". З новою назвою корабель собі слави не зажив. На кампанію 1789 року командиром фрегата призначили капітан-лейтенанта Федора Шишмарьова. Але у ті часи дерев'яні кораблі приходили у непридатність дуже швидко і вже восени того ж року Шишмарьов відзначає, що "по худості оного" фрегат не може вийти у море. Навесні наступного року ордером Потьомкіна фрегат знову направляють на ремонт, цього разу до Миколаєва. У ході ремонту довелося замінити навіть щогли, після чого у вересні 1790 р. наказом Ушакова й Потьомкіна "Луку Євангеліста" "за цілковитою непридатністю... розібрати, ліс, припаси і матеріали використати до потреб на флоті, командуючому оного рекомендую цей фрегат роззброїти і здати з усякою по закону обставиною до порту". За іронією долі такий само фінал чекав і бойових побратимів колишнього "Берислава" - фрегати "Стріла" і "Кінбурн". Наказом Ушакова від 25 листопада 1790 р. "нездатний бути на морі фрегат "Лука Євангеліст", що колись носив назву "Берислав", був списаний під плавучий пороховий магазин. Востаннє у цій якості він згадується у 1804 р.

ІІ.

Про колісний буксирний пароплав "Берислав" відомо вельми мало. Побудовано його у 1912 р. у Миколаєві на заводі "Наваль". Мав такі основні технічні дані: довжина - 35,5 м., ширина - 8,34 м., 2 котли, потужність машин 267 кінських сил, 9 кают, 1 кубрик, корпус залізний, палуба дерев'яна. Цікаво дізнатися про витрату палива: коли пароплав використовував дрова, то їх йшло 32,160 куб.м. на добу, а якщо вугілля, то спалював його 5,136 т. на добу. Приписаний до Київської округи водяних шляхів, пережив "Берислав" і буремні події 1917-21 рр. Залишилася назва за ним під час масового перейменування пароплавів, моторних човнів, баркасів, інших суден українською владою у 1918 р. Про це свідчить наказ в.о. начальника округи інженера Філіпчука за № 16.І лише з приходом більшовиків горде ім'я "Берислав" зникло з борта корабля. Наказом № 380 від 7 травня 1926 р. по Управлінню внутрішніх водних шляхів Дніпро-Бузького басейну, буксирний пароплав "Берислав" було перейменовано у "Рудзутак". Більше ніяких даних, фотокарток чи замальовок цього корабля архіви ВМФ не мають.

III.

Третій корабель з назвою "Берислав" - суховантажний теплохід - збудовано 1966 р. на Херсонському суднобудівному заводі. Мав довжину 155,7 м, ширину 20,6 м, висоту 9 м, водотоннажність - 12 858 т., потужність дизельного двигуна - 8 700 кінських сил. З 1966 по 1989 роки здійснював перевезення різних вантажів в усі порти світу. А 1989 р. був списаний.

Автор: 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

ВАЖЛИВО!

Оригінальні тексти! Захищено!
Угода про дотримання авторських та інтелектуальних прав

Пишіть реферати та курсові.

При передруці посилання залишайте на місцях!


Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)