Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Братан. Знову експромти
Любов Єрьомічева. Дев'ятнадцать
Микола Тимошенко. Мій степосвіт
Любов Єрьомічева. Пісня надії
Нариси з історії Бериславщини. Випуск 3

 

 

Епілог

У кімнаті розкішного царського палацу Лаодіка сиділа в кріслі з лівійського дерева, інкрустованого золотом і сріблом. Її зігнута постать, утомлене сухе лице, худі руки з мережею синіх прожилок і покручені подагрою пальці, викликали співчуття. Колишньої чарівної вроди, царської осанки й молодої невгамовності як і не було.

Двадцять років минуло з того дня, коли вона заманила Ромула в пастку й одержала першу перемогу над Птолемеєм. Відтоді не припинялася війна з Єгиптом. І всі роки кривавились, боліли людським горем і слізьми. Були перемоги, але миру не було. Іноді укладала угоду з Птолемеєм Третім Евергетом про вічну дружбу й мир, але тільки для того, щоб ще більше наклепати зброї та набрати молодиків до війська, які підуть з мечами на сусіда. Почуття помсти й ненависті злютували серце цариці й царя й вони іншого голосу в собі не чули, як тільки мстити один одному. Держави руйнувалися, економіка занепадала, - гроші витрачалися переважно на війну. Хронічна нестача харчових продуктів привела до голоднечі населення. У містах і в селах появилося багато худих, виснажених з кощавими тазами в благеньких підперезниках людей, пожовклих від пропасниці й обсипаних нужею.

Для Лаодіки особливо неуспішними були останні роки, коли Птолемей за підтримкою римських сенаторів зумів швидше й більше набрати воїнів, краще їх озброїти й завдати лаодікійцям поразки. Тоді Птолемею пощастило провести свої легіони глибокою ущелиною гірського хребта й негадано для Протея появитися в тилу його війська. Був жахливий бій. Супротивники врукопаш рубали один одного мечами й сокирами, кололи списами й рогатинами, дротиками й кинджалами, поражали отруйними стрілами, хапали за горло, викручували руки, закидали камінням. Двадцять тисяч воїнів з обох боків полягло смертю й стільки ж залишилося інвалідами. У тім бою загинув Протей і багато інших відданих воєначальників. Пізніше історики назвуть непримиренність цариці "війною Лаодіки".

 

Лаодіка похилила голову на груди й так нерухомо сиділа в задумі. Пустопорожні амбіції, марнолюбство, пізнє просвітлення душі, почуття спокути породжували розчарування й тугу. Вимагаючи від підлеглих абсолютної покори й послуху, не помітила, коли оточила себе зграєю безпринципних підлабузників, метких лакуз, які падали перед нею навколішки й повзали раз - по - раз стукаючи лобами об підлогу. Жаль за даремно втраченими роками, безглуздість війн спустошила її душу. З кожним роком усе частіше перед правителькою поставали живі образи безневинних жертв, у пам'яті залишалася бронзова закривавлена таця, на якій лежали розпатлана голова Береніки та золотоволоса голівка дитини. Вони, мов тіні, снували за нею й не давали спокою. Лікарі, жерці й оракули, до яких зверталася, нічим не могли зарадити. Не допомагали рідкісні й дорогоцінні амулети й відворотне. Вона вже хотіла б померти, але смерть не приходила.

Давно відійшли у підземне царство Маркус і Арридей. Демосфен поселився в далекому Вавилоні й править сатрапією. Тільки Таян ще при ній. Він простив Лаодіці інсценований нею заколот і після смерті Протея очолив її легіони. Він, як і Лаодіка, патологічно ненавидів Птолемея, і вона довіряла йому, але й боялася. Останнім часом почала помічати його спокусливі погляди на її корону. Сини виросли якимись переляканими, а інших прямих престолонаступників не було.

До кімнати зайшов євнух і нагадав, що пора йти до тронної зали, там царицю очікує римський сенатор і просить аудієнції. Ще три роки тому Рим збройно й матеріально підтримував її, а тепер допомагає Птолемеєві. Перед ним килим обіцянок стелить і в дружбі клянеться, як бувало перед нею.

З почуттям ще не усвідомленої тривоги вона встала з крісла. Ріденьке сиве волосся, стягнене на потилиці, мов китиця хвоста старої буйволиці, лягло на похилені плечі.

Темнолиций, повнощокий, з кучерявим чубом, у білій туніці з червоною смугою через праве плече, - ознакою римського сенатора, - посланець Риму схопився зі стільця й задля пошани до цариці поцілував собі великі пальці на руках, прискаливши праве око. Лаодіка помітила його зверхній погляд і в серці відчула гнів.

Ще кілька років тому за таку зухвалість вона прогнала б його й звеліла б нацькувати собаками. Але тепер мусить сама запобігати перед Римом. Може, хоч трохи чимсь допоможе, бо поля за війну занедбались і нічого не дають, а державна скарбниця порожня.

Після взаємного привітання й запевнення в дружбі посланець сказав:

- Римський сенат знову нагадує про несплату боргів за надану колись вам зброю й харчові продукти.

- Схаменіться!.. - аж скрикнула Лаодіка. - Зброю Сенат нам дарував, а не продавав, і не говорив, що доведеться платити. Як це розуміти?

- Сенат шкодує. Але зброя була наша і нею користувалися ваші воїни. Сенат може подарувати борги, якщо ви подаруєте морську затоку поблизу Мілета.

- Схаменіться!.. - знову аж скрикнула цариця. - Це ж рівносильно, що відчинити браму цитаделі й здатися противникові без бою. Як це розуміти?

- Сенат вважає вас за розумну царицю й надіється, що ви правильно зрозумієте.

Серце Лаодіки прискорено забилося, затріпалося, як у зловленої птахи. Хотіла гримнути на сенатора, але тільки махнула рукою. Дала знати, що аудієнція закінчилась. Піднялася з тронного крісла й утомлено, ніби на її плечі поклали великий тягар, вийшла із зали.

Як і прогнозувалося серйозними політиками, народжувалася нова імперія - Римська. І її обриси вже були видні.

Пройдуть роки й землями Єгипту та Селевкідії володітимуть інші царі та цариці. Дехто з них ще намагатиметься виправити помилки своїх надмірно амбітованих попередників, але економічно, морально й політично зруйновані держави вже були приречені. За короткий історичний час вони згублять свою незалежність, перетворяться на східні провінції Римської імперії, і ними беззастережно правитимуть прокуратори.

 

Липень, 2000 р.
м. Херсон

 


 

ПРИМІТКИ

1. Антіох, Другий - цар держави Селевкідів, син царя Антіоха Першого та Стратоніки, III ст. до н.е.

2. Лаодіка - сестра й дружина Антіоха Другого. Цариця держави Селевкідів, III ст. до н.е.

3. Єгипетські царі:

Птолемей Перший, Сотер - 305-284 рр. до н.е.

Птолемей Другий, Лаг - 284-246 рр. до н.е.

Птолемей Третій, Евергет - 246-221 рр. до н.е.

4. Селевк Перший, Нікатор - 312-280 рр. до н.е., засновник держави Селевкідів, дід Лаодіки й Антіоха Другого.

5. Аменхотеп IV (Ехнатон) - 1364-1347 рр. до н.е., єретик, фараон Єгипту.

6. Олександр Македонський - 356-323 рр. до н.е., цар Македонський, засновник імперії, полководець.

7. Олександрія - столиця Єгипту, побудована Олександром Македонським у 331 р. до н.е.

8. Антіохія - столиця держави Селевкідів, побудована на лівому березі річки Оронт у 305 р. до н.е. Селевком Першим.

9. Береніка - дочка Птолемея Другого.

10. Антогоніди - династія царів Македонії, III ст. до н.е.

11. Діадохи - полководці у війську Олександра.

12. Центуріон - начальник сотні воїнів.

13. Ісіда - єгипетська міфологія, богиня весни й жіноцтва, сестра й дружина бога Осиріса. Жінка з рогами й сонячним диском на голові.

14. Осиріс - у давньоєгипетській релігії бог рослинності, місяця, володар підземного царства. За міфами Осиріс помирав восени й воскресав навесні. Брат і чоловік богині Ісіди.

15. Оракул - пророцтво, яке було відповіддю богів (зірок) на запитання віруючих, що давалося через жерців. Царі зверталися до оракула, щоб одержати божественне схвалення своєї політики.

16. Афродіта - в давньогрецькій міфології богиня кохання та вроди.

17. Гиксоси - група семітських племен, переважно кочівники. Воювали з Єгиптом. Євреї та араби являють собою сучасних семітів.

18. Хетти - назва племен і народностей, що заселяли Малу Азію, у 17 ст. до н.е. об'єдналися в одну державу.

19. Легіон - військове з'єднання, 3-10 тисяч воїнів.

20. Когорта - підрозділ легіону, 300-500 воїнів.

21. Тога - верхній одяг у вигляді шматка тканини, яким обвивали тіло.

22. Туніка - одяг типу сорочки. Поверх туніки носили тогу.

23. Хітон - чоловічий одяг. Підперезувався поясом.

24. Букцин - духовий інструмент. Являв собою зігнуту металеву трубу.

25. Кіфара - струнний музичний інструмент.

26. Кротали - ударний музичний інструмент.

27. Пергамент - спеціально оброблена шкіра молодих тварин, пристосовували як матеріал для письма.

28. Папіруси - стародавні рукописи на письмовому матеріалі, виготовленому з папірусу - рослини родини осокових.

29. Амулет - маленька фігурка божка або якийсь інший предмет, якому приписували чудодійну здатність оберігати людину від біди.

30. Портік - архітектурна прибудова до будівлі перед вхідними дверима.

 

Скачати: 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 115 книг;
1,417 статей;
327 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Яндекс.Метрика


Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2013-2014 (4) 2014-2015 (10)