Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Іван Немченко. Військова хитрість
Микола Братан. Їде батько Махно
Любов Єрьомічева. Дев'ятнадцать
Микола Братан. Знову експромти
Нариси з історії Бериславщини. Випуск 9
Вишиванка. Число 2

 

Урок історії

Історичний роман Миколи Василенка "Уламки імперії" - досить незвичне для українського письменства явище. Автор сміливо взявся за тематику, що має дуже складний, а одночасно й дуже цікавий історичний контекст. З точки зору історика автор цілком оволодів цим контекстом - подіями середини III ст. до н.е. - і до його історичних знань ніяких суттєвих зауважень немає. З точки зору читача, роман написаний гарною мовою, читається легко й з цікавістю. Вірогідно, логічним було б написання багатотомного історичного роману з цим же сюжетом. Без сумніву, Миколі Василенку це б вдалося. Про це свідчать його здібності до історичного аналізу й оволодіння історичними знаннями.

Як уже відзначалося, автор роману вдався до подій дуже складної й одночасно цікавої епохи в історії людства - часу перерозподілу спадщини Олександра Македонського.

Після раптової смерті Олександра 13 червня 323 року до н.е. відразу виникло питання про спадкоємність територіальних набутків цього геніального політика й завойовника. А успадковувати було що. Створена ним величезна імперія містилася в межах трьох континентів - Європи, Азії та Африки. Аморфна імперія, яка трималася тільки на "твердості руки" самого Олександра Македонського, не уникнула закону історичного процесу, який вимагав її розпаду. Це відбулося на проміжку часу між 323 та 281 рр. до н.е., - імперія була розподілена між діадохами, полководцями Олександра. В результаті подальшої боротьби було утворено три менших імперії з центрами в Європі (Македонія - династія Антогонідів); Африка (Єгипет - династія Птолемеїв); Азія (Селевкідія - династія Селевків). Надалі, біля двох століть, між ними йшла майже безперервна боротьба за перерозподіл територій та політичних впливів. Ішла з перемінним успіхом для суперників, і невід'ємною рисою їхньої історії вже був поступовий занепад.

Дійсно, історичний процес незворотний. Історією доведено, що відновлення імперій у старому вигляді неможливе. Тож, усі "уламки" імперії Олександра, у тому числі й держава Селевкідів, поступово втрачали свою могутність. Все нові й нові народи виборювали незалежність і створювали свої держави. Поступово боротьба за світове панування між мікроімперіями перетворилася на боротьбу за окремі сусідні території. А згодом вони й самі розпалися на окремі держави, або були поневолені новими світовими імперіями Римською та Парфянською.

Уся подальша історія людства підтвердила закономірність розпаду імперій. Наше двадцяте століття стало практично кінцевим етапом їх існування. Зараз на земній кулі залишилася тільки одна класична імперія - російська. Але історичний досвід показує, що й їй залишилося існувати в такому вигляді недовго. Цей процес, вірогідно, йтиме важко - через національно-визвольну боротьбу.

У романі Миколою Василенком підняте ще одне, на мій погляд, важливе питання - питання жорстокості влади. І хоч воно переважно морального й політичного плану, але дуже суттєве для України кінця XX ст. Дійсно, жорстокість завжди була невід'ємним атрибутом існування кожної імперії. Адже тільки заходами насильства імперські можновладці можуть поневолювати й утримувати під своєю владою кілька націй і народів. При цьому важливо відмітити, що панівній нації, яка поневолює інші нації, нав'язується ідея винятковості й зверхності. Ця ідея була для всіх імперій державною ідеологією. Як правило, імперії з такою ідеологією народжували жорстоких і кривавих тиранів. Нагадаємо кілька прикладів: Перська імперія породила Дарія Першого, римська - Нерона та Діоклетіана, російська - Петра Першого, радянська - Сталіна, німецько-фашистська - Гітлера. Така загально-історична закономірність функціонування імперій. Усі вони трималися на жорстокості й агресивності "сильної руки" імперіаліста. Історія свідчить, що коли на чолі імперії ставала більш-менш нормальна за своїми психічними й моральними якостями людина, вона швидко знищувалася "системою" або започатковувала руйнування імперії (нам знайоме таке явище з недалекого минулого).

Але твердість (жорсткість, а не жорстокість) правителя необхідна. Вона передумова нормального функціонування й процвітання будь-якої держави, кожної нації. Обов'язковою умовою при цьому повинна бути наявність противаг. У сучасному світі така система вже відпрацьована й добре діє у державах з демократичним устроєм. При найменшій загрозі переростання жорстких дій керівника держави в жорстокість (тобто перехід від демократії до тоталітаризму) він негайно усувається від влади.

Микола Оленковський,
кандидат історичних наук

 

Скачати: 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)