Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Василенко. Усе царство — за коня!
Олег Олексюк. Я для мами намалюю
Молода муза. Випуск 3
Микола Кабаків. Переяславська угода 1654 року
Василь Мелещенко. Мiй малюнок
На крилах рідної пісні

 

ДО 35-РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОГО ХОРУ "ЖУРАВЛІ" З ПОЛЬЩІ

 

Іван Немченко

 

На крилах рідної пісні

 

"Журавлі" знову в Україні!

Не питайте, чому я у тузі,
Чом сльозинка на білім крилі, -
Як брати, як родина, як друзі
Відлітають від нас "Журавлі"

Євгенія Лещук

Численним шанувальникам співу знаменитого українського чоловічого хору з Польщі "Журавлі", певно ж, близькі та зрозумілі ці щемливі рядки поетеси. Адже хто хоч раз почув пісні цих аматорів з сусідньої країни чи поспілкувався з ними, той немов поріднився з цими чудовими виконавцями - справжніми подвижниками національного мистецтва, унікальним колективом, який 2007 року відзначив своє 35-ліття. У славний рік ювілею хористи не забули відвідати велику Батьківщину - землю своїх пращурів. Хоча ними давно вже проторені шляхи до Словаччини, Югославії, Німеччини, Голландії, Бельгії, Великобританії, Італії, Канади, США... Адже поїздки на Україну для "Журавлів" - це не просто свято душі. Це щось вище, сакральне, вгодне Господові.

 

Хор Журавлі у Корсуні. 23.08.07

Хор “Журавлі” у Корсуні. 23 серпня 2007 р.

 

Нотатки з досьє

Починалося все далекого 1972 року, коли гурт ентузіастів з кола українців Польщі вирішив створити чоловічий хор з метою збереження й поширення української хорової класики, духовної музики, народної пісні. Цей проект у рамках діяльності Українського суспільно-культурного товариства (УСКТ) виявився успішним і довготривалим. Засновником і першим диригентом новоствореного колективу став Ярослав Полянський. У 1983 році хор аматорів церковного і народного співу очолив Роман Ревакович. Як диригент і художній керівник "Журавлів" він виношував надію на можливість зміни статусу колективу - з любительського на професійний. Але це виявилося нездійсненним. "Мріяти тільки можна про професійний український колектив у Польщі, - писав Р.Ревакович у статті-звіті на сторінках газети "Наше слово" від 13 серпня 1989 року, - адже економічні обмеження мабуть ще довго на це не дозволять. А здавалося б, що кількасоттисячна українська громада повинна мати мистецьку одиницю, яка могла би професійно працювати над плеканням і розвитком української культури, могла б вийти назустріч культурним потребам українського середовища, а також в міру повно і гідно репрезентувати українців в польському середовищі" [2].

 

Хор Журавлі у Корсуні. 23.08.07

Хор “Журавлі” у Корсуні. 23 серпня 2007 р.

 

З 1993 року хором "Журавлі" керував Роман Радзівонович, потім - з 1999 року - Ярослав Лепкий. Після нього й до сьогодення диригентом і художнім керівником колективу є Ярослав Вуйцік з Перемишля.

За тридцять п'ять років свого існування "Журавлі" неодноразово видозмінювались: нині в колективі співає вже третє покоління виконавців духовного і фольклорного співу. Це лікарі, інженери, хлібороби, службовці, студенти з різних куточків Польщі. Як і в минулому, так і зараз учасники хору щомісяця, наче птахи, злітаються на репетиції. Постійного пристановища хор не має і тримається тільки на ентузіазмі і великій любові до української пісні. Де ще в світі можна знайти гурт таких одержимих національним мистецтвом людей?! І ще один промовистий штрих: під час концертних турне зарубіжними країнами хористи економлять свої гроші (зокрема на харчуванні), а потім передають ці заощадження закладам, де навчаються українські діти - Початковій школі імені Т.Шевченка в Білому Борі, Початковій школі в Банях-Мазурських, Лігницькому загальноосвітньому ліцеєві, Загальноосвітньому ліцеєві в Турові-Ілавецькому тощо.

До репертуару "Журавлів" незмінно входять визначні твори, якими пишається українська культура. Це і народні думи та історичні пісні, і колядки та щедрівки, і жартівливі та ліричні народнопісенні перлини. Це й твори видатних українських композиторів Артемія Веделя, Дмитра Бортнянського, Миколи Лисенка, Філарета Колесси, Кирила Стеценка, Ізидора Воробкевича, Миколи Леонтовича, Остапа Нижанківського, Михайла Вербицького... Це й зразки музичної Шевченкіани. І сповнені екзотики лемківські наспіви...

Нелегко складався творчий шлях "Журавлів". Були численні перепони, заборони, моральні й матеріальні втрати. Але ніщо не могло завадити хористам у їх прагненні донести до світової спільноти кращі зразки української хорової класики. А найбільше боліло "Журавлям" те, що їх кільканадцять років не допускали в Україну. І не дивно, адже в Радянському Союзі були під забороною ті жанри, які становили окрасу репертуару хорового колективу з Польщі - духовні співи, патріотичні марші, національні гімни тощо.

 

Перші відвідини

Лише в часи демократизації та гласності в СРСР "Журавлі" здійснили свою найпалкішу мрію - ступили на священну землю материкової України. Найперший концерт відбувся 19 березня 1989 року в Концертній залі Львова. Доречно навести враження від цього не тільки музичного, а й патріотичного, і сакрального дійства зі спогадів Є.Лещук:

"Третій дзвінок. Серце забилося дужче, і я з затамуванням подиху - чекаю.

І от під оплески глядачів виходять один за одним співаки. Як журавлиний ключ. Юні, виструнчені, в чорних убраннях - натхненні і ніжні, мужні і лагідні - схвильовані. На шляхетних обличчях сяйво доброти, щирості, привіту. В очах замрія і сльози радості...

Перед нами їх вожак - весь в напрузі і сяйві. Раптом зблиск його очей, якби біострумами торкнувся струн кожного митця. Елегійний помах.

І - "Заповіт". Всі встають. А журавлиний спів чарівною хвилею розливається. О, який то спів! Скільки благородства, посвяти і любові в тій пісні!

А потім проникливе і врочисто - "Отче наш"... Всі стоять. Здається, встала вся Україна, І слухає... І молиться..." [1].

 

Настоятель Спасо-Преображенського храму УПЦ Київського Патріархату, благочинний Корсунь-Шевченківського району священик Р.Било з Я.Вуйціком та Л.Рейтом. Корсунь. 24 серпня 2007 р.

 

А далі були Берестечко, Рівне, Чернігів, Київ, Канів. У столиці перед концертом, що проходив у Залі органної музики, виступив Іван Драч з читанням поетичної присвяти "Журавлям". Додамо, що саме на запрошення товариства "Україна, яке очолював поет, і прибув тоді на пращурівську землю хор з Польщі. Нам, тодішнім київським аспірантам, пощастило потрапити до переповненої вщерть зали і насолоджуватись прекрасним співом, чудовими творами, чимало з яких ми чули вперше...

А 30 березня "Журавлі" полинули назад, у польські краї, взявши з собою запах рідного краю, усмішки і сльози тисяч глядачів і слухачів з віднайденої Вітчизни. Це було навесні 1989-го. А далі хор мав нагоду побувати в Україні ще 1990 та 1991 р.

За 35 років свого творчого життя "Журавлі" брали участь у численних конкурсах і фестивалях, які проводяться в Сопоті, Кракові та інших музичних столицях. Отримували неодноразово всілякі нагороди (1977, 1984, 1993, 1997, 2000). Випустили кілька платівок та магнітофонних касет, які розійшлися по світу, пропагуючи національні пісенні шедеври.

 

Ювілейне турне

У серпні 2007 року "Журавлі" знову відвідали Україну, почавши виступи в Шевченковому краї - в Надроссі. Один з концертів відбувся 23 серпня в приміщенні Корсунь-Шевченківського районного Будинку культури. Артисти-аматори запропонували публіці два відділення: перше включало церковні співи, а друге - фольклорні зразки. Тож глядачі (на жаль, їх було небагато) зачаровано слухали й релігійні пісні й світські твори, козацькі пісні й лемківські співанки... Висока майстерність виконання, неабияка музична культура гостей, любов, яку випромінювали серця й натхненні обличчя зі сцени просто заворожували публіку... Дивно й сумно було, що серед глядачів чомусь не з'явились численні хорові колективи Корсунщини, які часто виступають на цій же сцені. А могли б і послухати колег-українців з Польщі, й обмінятися досвідом, і зав'язати творчу дружбу... Гостей щиро привітали начальник районного відділу культури Корсунь-Шевченківської райадміністрації, заслужений працівник культури України Михайло Волков та керівник місцевого літературно-мистецького об'єднання "Янталка" Ганна Савранська.

А наступного дня - 24 серпня - хор "Журавлі" взяв участь у першій літургії, яка відбулась у новозбудованій Спасо-Преображенській церкві. І для настоятеля храму Ростислава Била, і для співаків, і для парафіян це було справді велике свято, що збіглося з Днем Незалежності України. Тож апофеозом дійства стало натхненне виконання "Журавлями" та парафіянами гімну "Боже великий, єдиний, Русь-Україну храни" на вірш О.Кониського, а також "Многая літа". Священик Ростислав Било щиро поздоровив усіх присутніх з Днем Незалежності та щиро подякував хору "Журавлі" за їх участь у літургії, за їхню любов до Господа та України. Самі по собі народились поетичні рядки:

Ще церква у полоні риштувань
(Дай, Боже, зодчі до зими поспіють!),
Та вже прийшла часина причащань,
Часина першої в цих стінах літургії.
Стоять у церкві і старі, й малі.
Спива миттєвості часу пісок.
Мов янголи, співають "Журавлі"
І Божа благодать спускається з висот...

По виході з храму хористи ще почули слова захоплення і щирої дяки від корсунських парафіян. Місцеві вишиванки переплелися з вишиванками гостей у своєрідний букет на честь Дня Незалежності.

 

Хор Журавлі

Хор “Журавлі” під час літургії в Спасо-Преображенському храмі. Корсунь. 24 серпня 2007 р.

 

Відчувалось, що "Журавлі" поспішають. На них далі чекала столиця. Тож чимало хористів високо піднявши руки й на ходу скидаючи свої вишиванки (а спека була просто жахлива, як для Корсуня - вище тридцяти п'яти градусів!), подалися до свого автобуса. І ця мальовнича картина нагадувала розгін птахів для польоту...

А проте я не міг не скористатися нагодою, щоб узяти невелике інтерв'ю у "Журавлів" для читачів "Вісника Таврійської фундації" з Херсона. Мені відповіли люб'язною згодою.

 

Інтерв'ю

Першим моїм співрозмовником став Ярослав Вуйцік, диригент і художній керівник колективу.

- Пане Ярославе! Скажіть, будь-ласка, який середній вік виконавців Вашого творчого гурту сьогодні?

- Сьогодні "Журавлі" - це дуже молоденький хор. Пересічно це хлопці віком 20-25 років. Найстарший хорист у нас має 56 років. Наймолодшому - дев'ятнадцять.

- А в яких містах чи містечках України Вам довелось виступити цього разу?

- У цій поїздці "Журавлі" відвідали з концертами Умань, Шевченкове, Суботів, Черкаси, Корсунь. І зараз ми їдемо до Києва.

- Які Ваші враження від України?

- Коли б так щиро висловитись, то вражіння про Україну, як завжди, мішані. Захоплююся, що ця Україна все-таки стоїть... Що вона все-таки стоїть. Мені трапляється бувати в Україні досить часто. У Західній Україні, у Львові - заледь не щомісяця. Адже з Перемишля дуже близько... Але тут, у Центральній чи Східній Україні, буваю десь так раз на п'ять років. І завжди, як приїжджаю, бачу зміни... Але чому так мало? Чи не можна більше? Чи не можна швидше? Знаючи життя, мабуть, не можна...

- Така вже, певно, психологія українця: один крок уперед, а решту десь убік, на манівці...

- Так, це психологія українця. Але я свідомий того, що це й 300 років поневолення. Нам легше якось на Закерзонні, бо ми завжди були в іншій державі. Тут завжди була Польща, якщо не рахувати княжу добу. Ми вже вибороли спосіб життя і захисту. У Польщі було тільки 45 років комунізму - це нас не так знищило. Хоча нас розкидали по всій Польщі, вивозили. Їх метою було знищити українство. Але ми знайшли форми захисту. Нам легше. А тут, здається, й Україна є. Українці є. І, здається, не треба нічого захищати. Але якраз тут, в Україні, й треба ще багато чого захищати...

 

Диригент і художній керівник “Журавлів” Я.Вуйцік біля Спасо-Преображенського храму в Корсуні. 24 серпня 2007 р.

 

- Пане Ярославе! Чи ваш хор виконує твори на вірші сучасних українських поетів?

- Ні. Бо нема кому класти на музику сучасну духовну поезію. На жаль, серед сучасних, нині живучих, композиторів майже нема таких, що писали б духовну музику, духовну пісню. Хоча у нас є двоє молодих композиторів-українців, які спеціалізуються на духовній музиці. Це представники нового покоління, до речі, брати: один - священик, інший - мирянин...

- А чи збираєтесь Ви в ближчій перспективі відвідати з концертами Південну чи Східну Україну? У нас, зокрема в Херсоні, дуже рідко бувають україномовні виконавці з гастролями.

- Нам би хотілось бути в Україні хоч би раз чи двічі на рік. Ми прагнемо сюди, щоб підзарядити свої акумулятори. Адже це велика Батьківщина наших пращурів. Це Україна! Оця свідомість великої Батьківщини - України нас не полишає. Вона завжи в нас була і є. Коли б не приїздили, то завжди знову хочеться повернутись до України. Але ж знаємо обставини. Кожна поїздка вимагає великих коштів. Україна таких коштів не має. Та й ми в Польщі також. Треба ждати багатих спонсорів... Дуже б хотілось бувати саме на Півдні й Сході України, адже в західному регіоні ми вже не раз виступали, і в Києві, а от далі за Київ рідко потрапляємо. Дай, Боже, щоб колись і до Ваших країв дісталися!..

- Спасибі, пане Ярославе за розмову! І хай усі Ваші побажання збудуться.

 

Співак Л.Рейт з хору Журавлі

Співак Л.Рейт з хору “Журавлі” біля Корсунського районного Будинку культури. 24 серпня 2007 р.

 

Іншим моїм співрозмовником став варшав'янин Лука Рейт. Його обличчя мені здалося знайомим. Що це - український типаж? Чи, може, я бачив цього співака в Києві далекого 1989 року?

- Пане Рейт! Скажіть будь-ласка, скільки років Ви вже співаєте в хорі "Журавлі"?

- Вісімнадцять.

- То я, певно, бачив Вас за першого приїзду "Журавлів" до України, в столичній Залі органної музики?

- Ні, там був мій батько. Я хоч і співав уже тоді в колективі, але в далеких поїздках не брав участі. Батько не дозволяв. Тож я за тієї поїздки залишився вдома.

- А нині Ваш батько співає в хорі?

- Ні, вже не співає.

- А з яких ще міст, крім Варшави й Перемишля, походять теперішні виконавці хору?

- Це такі міста, як Гданськ, Білий Бір, Вроцлав, Краків, Чарне...

- А з Любліна немає?

- Немає. Хоча є хлопець, що нині навчається в семінарії в Любліні. Він раніше співав у нашому хорі.

- Чи співробітничають з "Журавлями", хоча б іноді, співачки?

- Так. Бувало, що в окремих концертах сольні партії виконували жіночки. Скажімо, Марія Щуцька. Це українка, яка співала в Лодзькому оперному театрі. Вона була з нами в турне по США та Канаді.

- А в Україні не було подібних випадків творчої співдружності? Наприклад, з такими співачками, як Ніна Матвієнко?

- Ні, ще не було... Але будемо заїжджати в Україну, будемо пробувати різні форми співпраці...

- Що ж, побажаємо Вашому чудовому колективу і в суто чоловічому форматі, і в творчих тандемах з співачками нових здобутків.

На згадку про Шевченків край дарую співрозмовникам книжечки і приєднуюсь до гурту корсунчан, що залишились провести гостей у дорогу. Мить - і "Журавлі" полинули далі, щоб продовжувати чарувати світ українським хоровим мистецтвом та дивувати своїм подвижництвом.

Хай щастить Вам! Летіть, "Журавлі", на радість людям!

 

Література

1. Лещук Євгенія. Збулася мрія "Журавлів" // Наше слово. - 1989. - 18 червня.

2. Ревакович Роман. Два роки в хорі "Журавлі" // Наше слово. - 1989. - 13 серпня.

 

Сторінки

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 115 книг;
1,417 статей;
327 авторів.

ВАЖЛИВО!

Оригінальні тексти! Захищено!
Угода про дотримання авторських та інтелектуальних прав

Пишіть реферати та курсові.

При передруці посилання залишайте на місцях!

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2013-2014 (4) 2014-2015 (10)