Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вісник Таврійської Фундації. Випуск 8
Микола Сарма-Соколовський Срібне перо соколиного лету
Йосип Файчак. Світ вирує
Олег Олексюк. На крилах Просвіти
Микола Кабаків. Переяславська угода 1654 року
Анатолій Анастасьєв. В яблучко
Псалом померлих від голоду в 1933 році; Пісня тисячоліття; Рушник

 

НАШ ГІСТЬ

 

 

Леся Храплива-Щур

 

Псалом померлих від голоду в 1933 році

О, Предвічний, прости, що у храм Твого світла приходим,
Почорнілі, зболілі, неначе чорнозем розритий.
Гаснуть зорі від стіп обважнілих, розпухлих походом,
Криють янголи лик, бо на нас моторошно дивитись...
Нас, Всесильний, побач: на землі нас могутні не знали,
Коли брали у нас, до зерна, пропотілу сторицю,
Щоб, колесами тіло живе розкроївши на шпалах,
Повезти в ненаситного гніву морозну столицю.
Всі ми тут. Почисли, бо числа нас нікому не знати,
Нас, що сонні міста, наче совість похмура, обсіли,
Що приходили, скарби предківські міняти у ката,
За останок життя: свого ж хліба шкуринку згірчілу...
Ти прости, що хапаються облаків пальці кістляві:
Нехоронені ми: дідусі, юнаки, немовлята...
...Що прийшли ми в притвори Твоєї одвічної Слави,
Непохитною скаргою мовчки до віку стояти.
Ми не просимо кари на них, Ти бо Сам справедливий,
Покоряєш неситих в їх серця жорстокій гордині.
Ми благаємо тільки: дай нашим кісткам зійти жнивом,
Жнивом волі новим, що ніхто не візьме з України.

 

 

Пісня тисячоліття

 

Сколихнися, Дніпре синій,
Понеси цю вість у світ:
Християнській Україні
Нині тисяча вже літ.
Хрест апостола Андрія
Князь підняв Володимир.
Просвітився вічний Київ,
Завітав у людях мир.
Хлібом-сіллю, писанками
Прийняла земля Христа.
Поросли Господні храми,
Мов пшениця золота.
Мудрість Божая, Софія
Засіяла на весь Схід;
На сторожі Божій Київ,
Наш Єрусалим, стоїть.
Нас Покрова-Богомати
Хоронила крізь віки:
І дружинників у раті
І козацькі байдаки.
Ми несли тисячоліття
Хрест тризуба серед бур.
Крізь вороже лихоліття
Нас провів хоробрий Юр.
Вірні під знам'ям Христовим,
Крізь терни - до перемог,
До великої обнови
Ми йдемо - бо з нами Бог!

 

 

 

Рушник

Українській жінці

Вставала ти із росяних глибин,
Ще й Дажбог поля сонцем не засіяв
Із Ладою святою в лад один,
На рушнику ти вишивала мрії.
Ще поки ранок для народу спів,
Ти розшивала радощі і болі,
Красу дочок і міць твоїх синів
І нерозривний безконечник волі.
Калину й дуб сплітала у вінки,
Змережувала сонцем і зорею.
Досвітніх півнів з голосом дзвінким
На світлий змог скликала із вірею.
Благословляла радістю весіль
Прекрасний рід, щоби повік не згинув,
Втирала сльози і розлуки біль,
Запопадлива, віща Берегине.
Сперезувала Діда-Коляду,
На сіно слала Божому Дитяті
І на самім покутті, на виду,
Держала - щоб Господь вітав у хаті.
Червоне й чорне - що прийшлось нести...
І ружі і полини-чорнобилі,
Складала хрещиками у хрести,
На вічну пам'ять клала на могилі.
Крізь рідне зілля і чужий бур'ян
Несла захований рушник народу
І прикладала до синівських ран
Із боєвищ: з Каяли аж до Бродів.
Прослався твій рушник понад віки,
Покрив століть нещадні бурі й зміни:
Прадобрість материної руки,
Грядущим поколінням - щедре віно.
Прослався, заповітній, за моря:
Беруть голки чарівні в руки доні...
У кожній хаті спадщина твоя:
Рушник великомудрий на іконі.
І ось діждався - через стільки літ!
Тризуб воскреслий окружає знову...
- Ти рушником ще опережеш світ -
Одвічним кругом вірности й любови.

Написане для 6-го Конгресу СФУЖО

 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)