Степанида Яківна поспішала на запис телепередачі. Хоча без неї все одно ж не почнуть. У подібних випадках пані Стеха була просто незамінимою. Вона вже звикла бути зіркою провінційного телеекрану й перед об'єктивом абсолютно не губилась. Почувалася, мов риба у воді.

Тоді була студентська практика. Мій перший урок.

- Здрастуйте, дітки! - сказав я класові, трьом десяткам витрішкуватих очей. А вони тільки блимають. Сидять школярики-старшокласники, як бовдури, і усміхаються. Один, з першої парти, зааплодував, а сусід бебехнув його по голові подертим підручником з укрліт.

- Діти! Ну що це ви? - почувся з кінця класу спокійний голос учителя-методиста Оксани (чи то Любомирівни чи то Миролюбівни, біс її знає). - Я ж вас попереджала: Едуард Робертович - для вас такий же вчитель, як і я. Так, дійсно, він ще зовсім молодий, майже ровесник ваш. Але цій людині є, що сказати вам. Тож киньте свої пустощі. І привітайтесь...

Клас гамірливо піднявся і, мов за командою, проскандував:

- До-брий-день!..

Нехай говорять люди знаючі, буцімто паралельні лінії ніколи не сходяться, а я вам усе-таки скажу, що й таке на світі буває. Ось недавно гостював я у свого приятеля в Східному селищі (а це благословенний куточок нашого славного південного міста X.), і яка ж то тільки дивна пригода зі мною сталася, що й самому й досі не віриться. І знаю, що було, а не віриться. Ось послухайте.

Радість

На світанку в одній квартирі голосно задзеленчав телефон. Розбуджена хазяйка без особливого ентузіазму потяглась до слухавки. Почула:

- Доброє утро!

- Доброго ранку! - відповіла заспано господарка.

- Нє поняла!.. - і розмова урвалась. На іншому кінці телефонного дроту когось вочевидь відливали.

Нарешті оте "хтось" прийшло до тями.

- Как ето?! Доб-ро-го ран-ку!!!.. Кто там посмєл іздєваться?!..

- Не волнуйся, душенька. Тібє врєдно... Ето клятая сосєдка, навєрно, зайшла до Мусіньки політь цвєти. Она же хахлушка. Помнішь, када-то она к нєй захаділа у нашім прісутствії...

Вечоріло. До зупинки маршрутного автобуса Іван Петрович підійшов зі своєю подругою в піднесеному настрої:

- Ще півгодинки - і ми полинемо у світ чарівливої української музики, улюблених романсів, вишуканої поезії...