катрени

1                    * * *

Коли чкурнули чорні – білі – сизі,

Втекли з олімпу, мов з петлі бабак,

Настала тиша, як в зимовім лісі,

І думалось, що довго буде так.

10 лютого 2014 р.

 

2                    * * *

Прокинулась пожадлива бацила

На людську кров – поживу сатани.

***

Усяка влада і народ – тотожні.

У них порівняно правди і гріхів.

Наскільки душі у низів порожні,

Настільки-то порожні у чинів.

 

***

Свободівця очорнював нечистий,-

Усі кістки його перемолов.

В Херсоні обзивав неофашистом

За сонячну до нації любов.

 

***

Колись народ у свій щасливий час,

Згуртований від Сяну аж до Дону,

Вивчатиме історію про нас,

Як ми ішли з імперського полону.

 

1                                        * * *

Отой фокстрот!.. Оте гілок гойдання,

Карпатський ліс, гориста далина

І незагойна днів минулих рана

Моя остання ще жива струна.

 

 

Поетична галерея

Микола Василенко

Катрени

* * *

З’явилися новітні мовожери, —
На їхні тварі, Боже, подивись!
Вони Валуєва дрібні суфлери,
Який петлю на мову плів колись.
3 червня 2012

* * *

Якби вкраїнців не було і досі
Й про їхню суть не відали світи,
Кого б, як тать, в Биківні й Сандормосі
Стріляли в карк озлоблені кати?

* * *

Зайшов сьогодні в «Агромагазин».
— Будь ласка, зважте кілька мандарин.
І файна продавщиця голоском:

1
Сказав Меней: “Живіть в роботі рвійно,
Обходьте ледарську заразну кліть.
І вас не візьмуть баглаї в обійми,
Не вчитимуть, як вам на світі жить”.

2
Сказав Овдій: “Поети – брехуни,
Базікають про райський світ вони.
Але зашивши трубадурам рот,
Людина згине від журби й гризот”.