Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Братан. Футбол з парасолькою
Ейсмонт Є.М. Юшка по-королівськи
Микола Кабаків. Переяславська угода 1654 року
Алла Флікінштейн. Перша сотня
Голос Батьківщини
Анатолій Анастасьєв. В чарівному світі дитинства

Краєзнавство

Зміївка

Данильченко О. Зміївка // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 129-131.

Як ві­до­мо, шве­ди у скла­ді пос­тій­но­го на­се­лен­ня Ук­ра­ї­ни з’я­ви­ли­ся у кін­ці ХVIII ст. У ХIХ — у с. Альт-Шве­ден­дорф на­ра­хо­ву­ва­лось 84 дво­ри, 604 чо­ло­ві­ки на­се­лен­ня, які во­ло­ді­ли 3245 де­ся­ти­на­ми ор­ної зем­лі. Бу­ли збу­до­ва­ні: шко­ла, лю­те­рансь­ка цер­ква. Нез­ва­жа­ю­чи на тіс­ні сто­сун­ки з су­сід­ні­ми ук­ра­їнсь­ки­ми та ні­мець­ки­ми се­ла­ми, ма­лень­ка шведсь­ка об­щи­на, уни­ка­ю­чи аси­мі­ля­ції, збе­рег­ла­ся до на­ших днів.

Як і коли з’явилися шведські колонії в південній Україні

Кулинич І. Як і коли з’явилися шведські колонії в південній Україні // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 119-123.

Після зруйнування Запорізької Січі російська імператриця Катерина II доручила своєму фавориту князю Г.О.Потьомкіну терміново засели­ти причорноморські та приазовські степи, названі Новоросійським краєм. У всі європейські країни були розіслані царські емісари, які вербували там бажаючих оселитися на півдні України та в Нижньому Поволжі. “Потьомкін, — зазначав Г.Писаревський, — зайнятий тоді влаштуван­ням Новоросійського краю, охоче приймав туди і російських втікачів, і покидьків західноєвропейського суспіль­ства і всерйоз замислювався над тим, щоб поселити в Криму навіть біглих англійських злочинців і каторжників, вирішив скористатися цими обставинами з метою ко­лонізації дорученого йому краю”.

По Дніпру

Афанасьєв-Чужбинський О. По Дніпру // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 116-118.

…Верстах у трьох від Дудчиної вразить вас величезний курган, сажнів 10 висотою, у якому, вірогідно, похований якийсь знаменитий витязь давнини. Таких курганів я мало стрічав над Дніпром: один між Верхньодніпровськом і Романковим, про який згадує Боплан, другий над Чортомликом, а це третій. Усі вони чекають розслідування. Довкола нього розкидано багато дрібних курганів, а з вершини його чудовий вид в усибіч, особливо на панораму Дніпра, який відкривається тут на великий простір з усіма подробицями протилежного берега. Неподалік від кургана лежить маленке поміщицьке сільце, Саблуківка, вище якої наближається Дніпро до правого боку долини, а біля самого берега тече річка Заток – продовження тієї ж Підпільної.

Хрест на могилі Костя Гордієнка
Життя і смерть Костя Гордієнка

Гейко С. Життя і смерть Костя Гордієнка // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 103-115.

У херсонських степах, поблизу села Республіканець Бериславського району, серед численних пагорбів, окопів та прив’язаних кіз стоїть одинаком, порослий мохом, кам’яний хрест, із ледь помітним написом: “Во имя Отца и Сына и Святого Духа. Здесь опочивает раб Божий Константин Гордеевич Атаман кошовый славного Войска Запорожского Низового куреня Платнеровского. Преставился року 1733 мая 4 дня”.

 Хто ж він, Костянтин Гордійович? Як закинула його доля у ці землі?..

„Наробили колись шведи

Великої слави,

Утікали з Мазепою

В Бендери з Полтави.

А за ними й Гордієнко…”

Персоналії: 
Проект герба м.Берислав Б.Кене, середина XIX ст.
Бериславський герб

Гейко С. Бериславський герб // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 102.

Геральдика, як відомо, займає далеко не останнє місце серед історичних дисциплін і має чимало років. Але, якщо міста Західної України завдяки близькості до європейських традицій обзавелися власною символікою ще починаючи з часів Галицького та Волинського князівств у ХІ-ХІІ ст., то традиція міського герботворення населених пунктів Наддніпрянської України набагато молодша. На цій території, що входила до складу Російської імперії, лише 1848 року було створено Департамент Герольдії Сенату, при якому з 1857 р. почало діяти Гербове відділення, яке очолив Б.Кене, що за дорученням царя Олександра ІІ узявся за свого роду “ревізію” раніше прийнятих гербів та проектування нових.

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 117 книг;
1,508 статей;
343 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)