Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вісник Таврійської фундації. Випуск 7
Анатолій Суганяк. Атом любові
Микола Братан. Знову експромти
Анатолій Анастасьєв. Просто життя
Нариси з історії Бериславщини. Випуск 3
Микола Швидун. Ти до мене прийшла

оповідання

Із спогадів моєї прабабусі; Нас вижило п’ятеро…

З редакційної пошти



Тетяна Ярославська

Із спогадів моєї прабабусі


Весна, березень… А холодно як… Дніпро ніби стогне під вагою майже метрового льоду… В хаті — тиша. Мертва тиша. Переді мною очі, дитячі очі.. П’ять пар очей, утомлених, голодних… У них, як у безодні — смуток, біль і надія, надія, що ледь-ледь жевріє… Діти мовчать, але я чую цю страшну тишу, цю нелюдську німоту: “Мамо, ми хочемо їсти, ми так хочемо їсти. Мамо, нам боляче, нам так боляче…!”
Боже! Невже це кінець? Невже не можна нічого змінити?... Боже! Це ж мої діти! Це твої діти, Боже!
Толока
Оповідання
О.Кулик. Толока: Оповідання // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): Літературно-науковий збірник. Випуск 8. — К.–Херсон: Просвіта, 2012. — С. 162-166.
Ніхто з нас не знає, скільки кому відведено Богом на цій землі. І це добре, що ми не знаємо про свій життєвий ліміт, інакше ми усі б давно з’їхали з глузду або натворили б якихось дивовижних дурниць.
Батько Віктора Арсенюка, звичайний сільський учитель, теж не знав, скільки йому відведено Всевишнім прожити на цій землі, у невеликому селі Хрестинівка, що загубилося серед таврійських степів. Не знав, але, можливо, відчував — не довго доведеться йому топтати стежку між городами, що пролягла від учителевої хати повз давно зачинений на іржавий замок клуб до магазину з короткою назвою “Сільпо”. Тому не випадково під час чергового відвідання Віктором рідного села, батько сказав йому за обідом:
– Оце, синку, як хочеш, а я тобі відписав нашу хату…
Казка про Україну

Жила-була на світі дівчина. І звали її Україною. Дівчина така чарівлива, що й ніхто ні під зорями, ні під сонцем такої ще не бачив. І гнучка, мов тополина. І розкішна, мов калина. І вродлива, як весна буйнотрава. І привітна, як літо ласкаве. І щедра, як осінь багряна. І палка, як зима рум'яна. А тільки та врода незрівнянна викликала в околу не втіху, не радість, а заздрість. А добре слово дівчини та її серце співчутливе пробуджували чомусь не чулість та ніжність, а загребущість та хижість. І приходили усілякі злюки лихотворні, зайди непоборні - і мучили її, і терзали, і нівечили, і топтали, і калічили, і четвертували. А Україна поплаче дрібненько, западе в землю глибоченько, а далі з якогось шматочка знову відродиться.

Казка про Степана Бандеру та Красуню Волю Українську

Жив та пробував у прикарпатському краї леґінь на ім'я Степан. І такий уже він був красний та відважний, не по літах поважний, що дівчата аж з острахом на нього позирали. Ходять, бувало, та зітхають, а сльози самі з очей котяться. Який же він гордовитий, кажуть. Бо на них, мовляв, і не погляне. Журяться собі дівчата, а серденько, наче сніг, тане - од вроди юначої, од вдачі козачої.

Персоналії: 
Ліхтарний квартирант

Горобчика звали Чивком. Сіренький. Непосидючий. А ось його невеличке гніздечко під старою солом'яною стріхою. А поряд тих гніздечок - повно. І звідусіль наче дражняться:

- Чив-ко! Чив-ко!..

Горобчик був дуже гоноровитий. Ну й що з того, що він такий маленький. Ось ще підросте трохи, то стане і поважним, і шанованим. Каже якось сусідам:

- Який я Чивко? Я - Чив Чивович. І хай усі мене звуть саме так. І не інакше...

- Дивись який! - захихотіли довкола.- Чив Чи-во-вич! Чив Чи-во-вич! А що ти зробив такого, щоб тебе вважати статечним горобцем?..

- А він навчився багато балакати та й більше нічого. Ба-ла-кун, ба-ла-кун...

Задумався Чивко. Виявляється, що мало себе назвати так чи інак. Треба ще й заслужити таке імення.

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)