Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вісник Таврійської Фундації. Випуск 8
Микола Братан. І краса, і держава
Михайло Гончар. Селянський повстанський рух на Півдні України: (1918-1921)
Микола Василенко. Лаодика - царица Селевкидии

оповідання

Військова хитрість

І.

Худе, довгоноге дівчисько з дуже засмаглим обличчям, задерикуватим носом та ледве уловною косиною у величезних очах - це Нонка Половенко. А ще - це гроза хлопчаків усієї Зеленої вулиці. Скільки знала себе - завжди у бійках із малими розбишаками. Дівчаток не любила, бо сваряться із-за дрібниць, а то й ще гірше - рюмсають. Ні, Нонка не така - вся у свого татка-шахтаря, дієва, непосидюча, і сліз у неї ще ніхто, мабуть, не бачив.

А недавно у малої з'явилась річ, за яку кожен хлопчисько дав би дуже багато, - брат-десантник привіз їй з армії беретку. Нончина мама якимось чином перешила беретку так, що вона дуже пасувала дівчинці, але попередила доньку, щоб вела себе, як слід.

Лікарняні ескізи

І.

Незабаром північ. Десь там, у коридорі, сидить чергова медсестра і, схиливши на руку голову, щось довго і старанно пише. Навіть вчувається скрип пера. Який неприємний! Поруч з нею лежить на столі розкрита книга. Мабуть, знову на тій же п'ятій сторінці.

Медсестрі очевидно дуже хочеться спати, а ось мене сон чомусь не бере.

Торішній сніг

На дитячій хвилі

Торішній сніг

Анничка не раз чула, як сусід - дідусь Кирило - заглядаючи до поштової скриньки, невдоволено мурмотів чи скаржився сам собі:

- Ну й побратим у мене. Ну й Панас. Усю війну пліч-о-пліч пройшли і стільки всього пережили... Та хоча б якусь вісточку прислав... Як був мовчуном, так і досі мовчить. Скільки не пиши йому - не відповість. Бо, бачте, він людина діла, а не слова... Хоч би листівку прислав, як там йому ведеться... Та від нього снігу торішнього не діждешся - не те що листівки!..

Найкраща

Степанида Яківна поспішала на запис телепередачі. Хоча без неї все одно ж не почнуть. У подібних випадках пані Стеха була просто незамінимою. Вона вже звикла бути зіркою провінційного телеекрану й перед об'єктивом абсолютно не губилась. Почувалася, мов риба у воді.

Алергія

Тоді була студентська практика. Мій перший урок.

- Здрастуйте, дітки! - сказав я класові, трьом десяткам витрішкуватих очей. А вони тільки блимають. Сидять школярики-старшокласники, як бовдури, і усміхаються. Один, з першої парти, зааплодував, а сусід бебехнув його по голові подертим підручником з укрліт.

- Діти! Ну що це ви? - почувся з кінця класу спокійний голос учителя-методиста Оксани (чи то Любомирівни чи то Миролюбівни, біс її знає). - Я ж вас попереджала: Едуард Робертович - для вас такий же вчитель, як і я. Так, дійсно, він ще зовсім молодий, майже ровесник ваш. Але цій людині є, що сказати вам. Тож киньте свої пустощі. І привітайтесь...

Клас гамірливо піднявся і, мов за командою, проскандував:

- До-брий-день!..

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)