Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Швидун. Батьківська криниця
Історія Просвіти Херсонщини. Том 1
Сергій Гейко. Проти комунізму та російського шовінізму
Вісник Таврійської фундації. Випуск 1
Микола Братан. Голодна кров

оповідання

Торішній сніг

На дитячій хвилі

Торішній сніг

Анничка не раз чула, як сусід - дідусь Кирило - заглядаючи до поштової скриньки, невдоволено мурмотів чи скаржився сам собі:

- Ну й побратим у мене. Ну й Панас. Усю війну пліч-о-пліч пройшли і стільки всього пережили... Та хоча б якусь вісточку прислав... Як був мовчуном, так і досі мовчить. Скільки не пиши йому - не відповість. Бо, бачте, він людина діла, а не слова... Хоч би листівку прислав, як там йому ведеться... Та від нього снігу торішнього не діждешся - не те що листівки!..

Найкраща

Степанида Яківна поспішала на запис телепередачі. Хоча без неї все одно ж не почнуть. У подібних випадках пані Стеха була просто незамінимою. Вона вже звикла бути зіркою провінційного телеекрану й перед об'єктивом абсолютно не губилась. Почувалася, мов риба у воді.

Алергія

Тоді була студентська практика. Мій перший урок.

- Здрастуйте, дітки! - сказав я класові, трьом десяткам витрішкуватих очей. А вони тільки блимають. Сидять школярики-старшокласники, як бовдури, і усміхаються. Один, з першої парти, зааплодував, а сусід бебехнув його по голові подертим підручником з укрліт.

- Діти! Ну що це ви? - почувся з кінця класу спокійний голос учителя-методиста Оксани (чи то Любомирівни чи то Миролюбівни, біс її знає). - Я ж вас попереджала: Едуард Робертович - для вас такий же вчитель, як і я. Так, дійсно, він ще зовсім молодий, майже ровесник ваш. Але цій людині є, що сказати вам. Тож киньте свої пустощі. І привітайтесь...

Клас гамірливо піднявся і, мов за командою, проскандував:

- До-брий-день!..

Два голоси
Образок з 1970-х років

I.

Та й сонце ж було в цьому місці! Ну зовсім не таке, як скрізь. Звісно, столичне, і повітря незвичайне. Просто дурманило. І будинки, і самі люди були дивовижними. Вони широко розкритими очима дивилися на довколишній світ, ніби щойно його побачили, і на всі груди спрагло дихали пахощами каштанів, наче дихали вперше. Сказано: столиця.

Нічого цього явно не помічала та, мабуть, і не відчувала одна гарненька жіночка, яка ішла багатолюдною вулицею з двома чималенькими валізами і важко сопіла. Поспішала до тролейбусної зупинки. Губи її постійно ворушилися - щось шепотіла.

Безіменні паралелі

Нехай говорять люди знаючі, буцімто паралельні лінії ніколи не сходяться, а я вам усе-таки скажу, що й таке на світі буває. Ось недавно гостював я у свого приятеля в Східному селищі (а це благословенний куточок нашого славного південного міста X.), і яка ж то тільки дивна пригода зі мною сталася, що й самому й досі не віриться. І знаю, що було, а не віриться. Ось послухайте.

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 115 книг;
1,417 статей;
327 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Яндекс.Метрика


Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2013-2014 (4) 2014-2015 (10)