Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Михайло Гончар. Селянський повстанський рух на Півдні України: (1918-1921)
Микола Братан. Семенівське шосе
М.Братан. Парасолька йде по місту
Бериславщина: рік 1905
Вишиванка. Число 2
Вісник Таврійської фундації. Випуск 10

оповідання

Два голоси
Образок з 1970-х років

I.

Та й сонце ж було в цьому місці! Ну зовсім не таке, як скрізь. Звісно, столичне, і повітря незвичайне. Просто дурманило. І будинки, і самі люди були дивовижними. Вони широко розкритими очима дивилися на довколишній світ, ніби щойно його побачили, і на всі груди спрагло дихали пахощами каштанів, наче дихали вперше. Сказано: столиця.

Нічого цього явно не помічала та, мабуть, і не відчувала одна гарненька жіночка, яка ішла багатолюдною вулицею з двома чималенькими валізами і важко сопіла. Поспішала до тролейбусної зупинки. Губи її постійно ворушилися - щось шепотіла.

Безіменні паралелі

Нехай говорять люди знаючі, буцімто паралельні лінії ніколи не сходяться, а я вам усе-таки скажу, що й таке на світі буває. Ось недавно гостював я у свого приятеля в Східному селищі (а це благословенний куточок нашого славного південного міста X.), і яка ж то тільки дивна пригода зі мною сталася, що й самому й досі не віриться. І знаю, що було, а не віриться. Ось послухайте.

Радість

На світанку в одній квартирі голосно задзеленчав телефон. Розбуджена хазяйка без особливого ентузіазму потяглась до слухавки. Почула:

- Доброє утро!

- Доброго ранку! - відповіла заспано господарка.

- Нє поняла!.. - і розмова урвалась. На іншому кінці телефонного дроту когось вочевидь відливали.

Нарешті оте "хтось" прийшло до тями.

- Как ето?! Доб-ро-го ран-ку!!!.. Кто там посмєл іздєваться?!..

- Не волнуйся, душенька. Тібє врєдно... Ето клятая сосєдка, навєрно, зайшла до Мусіньки політь цвєти. Она же хахлушка. Помнішь, када-то она к нєй захаділа у нашім прісутствії...

Зупинка за вимогою, або Клуб з двозначною назвою

Вечоріло. До зупинки маршрутного автобуса Іван Петрович підійшов зі своєю подругою в піднесеному настрої:

- Ще півгодинки - і ми полинемо у світ чарівливої української музики, улюблених романсів, вишуканої поезії...

Гуманітарні штани, або Смерть патріота

 

Легені Петра Кімовича Очерета ходили на всю потужність. Ніяк не може молодецьким скоком подолати три поверхи. Бо й у тілі таки, нівроку. Ото ж, додумались. Учительську зробили аж на останньому поверсі. Вже б десь на голуб'ятню причепили. Не інакше. Поки побігаєш по поверхах - дух живий геть увесь вийде. Тяжко посвистуючи усіма внутрішніми свисточками, видряпався наш герой до кімнати вчителів. А звідти - як Пилип із конопель - давній приятель Артем:

- Привіт, Манюня! Я вже тебе ждав-ждав… Що це тебе ніде не видно. Все місто говорить, що ти відцурався від активної громадської роботи.

Розпашілий Петро Кімович ще більше налився темночервоними соками і став схожим на розгніваний буряк:

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)