оповідання

Вадимант Херсонець

Про цього автора чуємо вперше. Можна зазначити, що це його дебют. Фактично про нього ніхто нічого не знає. Твір надіслав поштою, "як тільки дізнався, що ведеться упорядкування збірки". Етимологія його імені насправді проста: кінцівка, слово "ант" позначає народ, що від самого початку жив на терені України. Прізвище - звідки родом.

Можливо це якийсь безпритульний, про якого він, власне, і пише.

Художник: Валентин Куценко

Мелещенко В.М.
Мій малюнок: Вірші, акровірші, оповідання, пісні. - К.-Херсон: Просвіта, 2008. - 56 с.

Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Херсонської облдержадміністрації
Херсонський обласний осередок Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молода Просвіта»
Літстудія імені Василя Вишиваного Херсонського державного університету

І.

Худе, довгоноге дівчисько з дуже засмаглим обличчям, задерикуватим носом та ледве уловною косиною у величезних очах - це Нонка Половенко. А ще - це гроза хлопчаків усієї Зеленої вулиці. Скільки знала себе - завжди у бійках із малими розбишаками. Дівчаток не любила, бо сваряться із-за дрібниць, а то й ще гірше - рюмсають. Ні, Нонка не така - вся у свого татка-шахтаря, дієва, непосидюча, і сліз у неї ще ніхто, мабуть, не бачив.

Вікторія Лазарєва

Чай з бергамотом

Місто шумувало нічним життям. Кав'ярні, ресторани, вуличні розваги заманювали розпашілу від травневої спеки молодь. У повітрі бринів аромат квітучих дерев, майбутнього літа, шаленства і ще чогось такого ... незбагненного і легкого, і надзвичайно приємного.

Новелістика

Вікторія Лазарєва

студентка 5 курсу Інституту філології та журналістики Херсонського державного університету. Дійсний член Літературної студії ім. Василя Вишиваного.

Світлій пам’яті моєї мами – Галини Тимофіївни Камінькової (Плюшко)

Легені Петра Кімовича Очерета ходили на всю потужність. Ніяк не може молодецьким скоком подолати три поверхи. Бо й у тілі таки, нівроку. Ото ж, додумались. Учительську зробили аж на останньому поверсі. Вже б десь на голуб'ятню причепили. Не інакше. Поки побігаєш по поверхах - дух живий геть увесь вийде. Тяжко посвистуючи усіма внутрішніми свисточками, видряпався наш герой до кімнати вчителів. А звідти - як Пилип із конопель - давній приятель Артем: