Художник: Валентин Куценко
Мелещенко В.М.
Мій малюнок: Вірші, акровірші, оповідання, пісні. - К.-Херсон: Просвіта, 2008. - 56 с.
Мелещенко В.М.
Мій малюнок: Вірші, акровірші, оповідання, пісні. - К.-Херсон: Просвіта, 2008. - 56 с.
Чисте небо ясніє згори.
На ланах — колоски золотаві...
Синьо-жовті цвітуть прапори
На просторах моєї держави.
Дорога Україно моя!
Щодень божий у будні і свята
Твоє славити буду ім'я
І за тебе горою стояти. (Двічі)
Зима підкралась тихо на санчатах
Аби вночі не турбувати нас.
Сріблястими заметами під хати
З дороги відпочити уляглась. (Двічі)
А вранці всім вона рум'янить лиця,
Під ноги стелить білий поролон.
Я одягнув кожуха й рукавиці,
Іду зимі здаватися в полон. (Двічі)
З гілок звисає білосніжна пряжа,
Виблискує, неначе канитель.
Ідуть селом казкові персонажі,
Несуть зимову свіжість до осель. (Двічі)
Втіка мороз, задерши поли,
За ним степами навздогін
Побіг за сині виднокола
Струмків веселий передзвін.
Струмків веселий передзвін
Побіг за сині виднокола,
І з ним степами від весни
Втіка мороз, задерши поли.
Трава проклюнулась з-під насту,
І пар сотається з ріллі.
Вже на грядках пішли у наступ
Лопати, сапки і граблі.
Лопати, сапки і граблі
Вже на грядках пішли у наступ.
І пар сотається з ріллі,
І скрізь трава росте з-під насту.
Згідно з планом головної
Чародійниці Зими
Простелилися під ноги
Білосніжні килими.
І вже згідно з тим же планом
Біла казка ожива.
Порядкує на майдані
Біла Баба Снігова,
Біла баба, біла баба,
Біла Баба Снігова.
Порядкує на майдані
Біла Баба Снігова,
Снігова.
– Чародійнице, будь ласка, –
Попросили дружно ми, –
Хай триває біла казка
Білосніжної зими.
Я не буду лежибока,
Піднімуся вранці-рано.
Привітаю з Новим роком
Дідуся свого Степана.
В дідуся умілі руки,
Майстер він у нас чудовий.
Молотком лише постука —
І санчата вже, як нові.
Випав сніг пухнастий вчора,
Хутко ми взялись за справу.
І зліпили серед двору
Снігову бабусю Клаву.
Ніс з морквини, сік малини
Рум'яніє на щоці.
Не бабуся, а картина,
Ще й з цукеркою в руці.
Я дивлюсь — не надивлюся:
Як жива, стоїть бабуся.
Муз. Валентина Плаксєєва
Я іду на площу з татом,
А в руках букет горить.
Там відважному солдату
Пам'ятник стоїть. (двічі)
Той солдат непереможний
Мирне сонце нам зберіг.
І йому сьогодні кожний
Квіти клав до ніг. (двічі)
Як лелеки, безупину,
Роки швидше хай летять.
Як солдат, я Україну
Буду захищать! (двічі)
Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!
Угода про дотримання авторських та інтелектуальних прав
Пишіть реферати та курсові.
При передруці посилання залишайте на місцях!