Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вісник Таврійської фундації. Випуск 7
Вісник Таврійської фундації. Випуск 3
В’ячеслав Друзяка. Україна – мій біль і надія
Олег Олексюк. Доки живі. Тисячовесни
Коломієць Н.А. Відлуння душі
Вісник Таврійської фундації. Випуск 10

пісня

Муз. В.Плаксєєва
Спокійно, з почуттям

 

Іде до гурту дівчина люба,
Погляд від мене та й відверта…
Невже кохання - то моя згуба,
Зболена доля, мрія пуста?

Ой ти, дівчино, серденько добре,
Ой ти, дівчино, щира душа,
Чом ти на мене дивишся згорда
І нашу зустріч чом обійшла?

Чи може стало щось на заваді,
Може, до серця інший припав?
Може, шукаєш тої розради,
Якої досі я ще не знав?

Горнись до серця мого, дівчино -
Стежина долі тільки одна…
Веде, веде нас одна-єдина
Та й до кохання веде вона!

 

Муз. В.Другальова
Помірно

Де ж ти, жадана єдина зоре,
Одвічна мрія, доле моя?
В життєвім полі, у неозорім,
Може побачу тебе здаля?

Приспів:

Зорі кохання, зорі кохання
О світанковій сяють порі…
Долю кохання, мрію-жадання
Вийду стрічати я на зорі!

Маленькі зорі - долі невдалі,
В небі високім ледь мерехтять…
Долі щасливі - зорі яскраві,
Назустріч мрії своїй летять!

Приспів.

У небі тихім грають зірниці -
Може, то й долі світла пора?..
Зоря кохання сходить, ясниться -
Мого кохання сходить зоря!..

Приспів.

Зінаїді Колісніченко

Муз. В.Стеренка
Стримано, душевно

І знову у мріях земля материнська,
Де хата старенька і верби журкі,
Гаї веселкові, стежини дитинства,
Як ті вишивані святі рушники.

Приспів:

А я народилась в Таврійському Краї.
Де щедро лунають душевні пісні…
Мене сповивали п'янкі дивограї
І крила для злету ростили мені!

Згадалися юності дні нежурливі,
Дзвінка косовиця й колюча стерня,
Ті помисли юні, високі й сміливі
І подорож дивна - кудись навмання…

Приспів.

Лечу, ніби птаха, до Рідного Краю,
Де зустріч жадана, як мить, промайне,
Де мамині очі щасливо засяють,
Де вербоньки-сестри чекають мене!

Приспів.

Я повернувся знов, село, до тебе

Муз. В.Соломка
Помірно, з почуттям

 

Я повернувся знов, село, до тебе,
І радість щира все єство пройма,
Бентежить душу і зринає в небо,
Як пісня долі - кращої нема!

Приспів:

І лине пісня чистого джерельця -
Земля красу і силу їй дала.
Співають просто від усього серця
Співочі душі рідного села!

Ось та стежина, що веде у поле -
Сховалася у трави, як в літа...
Не забувалася мені ніколи
Стежина ця, мов юність золота!

Приспів.

Іду я знов до стану польового -
У мріях косовиця ожива...
Не можу я без краю степового -
Жива любов в душі моїй, жива!

Приспів.

 


Світами йду, а батька вже нема.
Так порожньо тепер під небесами…
Яка бездонна віється зима -
Сніги летять полями та лісами…

Безкрая ніч встеляє береги.
Мій любий тату, замело дороги…
Ніяк мені не повернуть борги
І ні тобі, ні матері, ні Богу…

Ти був завжди завзятим, молодим.
Учив дітей, стежину знав до школи.
Солодкий спомин, як рожевий дим,
В душі моїй не відсія ніколи…

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)