Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Алла Флікінштейн. Перша сотня
Вісник Таврійської фундації. Випуск 5
Коломієць Н.А. Відлуння душі
Історія Просвіти Херсонщини. Том 1
Іван Немченко. Військова хитрість

пісня

Пам'ятi поета Володимира Пузиренка


Зажурюся, затужу в безкраїм полі…
Біле полум'я з вітрами - по землі…
А над шляхом вишумовують тополі,
Навівають несподівані жалі.

Приспів:
Зимова заметіль,
І сніг цей звідусіль…
Завдячую тобі
За все минуле в літі.
Спливає суєта -
І знову даль світа,
Як біло-білий біль
У цілім білім світі…

Я засяю, заіскрюсь, залебедію -
Може, ти мене зустрінеш край воріт?
А сльоза, що нагортається на вії,
Затуманила ранковий мій політ.

Приспів.

Я благаю, не мовчи, таки озвися!
Ти ж моя - на всі літа, усі віки.


Розморене сонце лягало за море,
І вже над водою стелився туман…
А ти посміхався мені, моя зоре…
І то був наш перший любовний роман.

Приспів:
З вітром тебе люблю!
З морем тебе люблю!
В пахощах квіту
Серцем зігріту
Постіль тобі стелю…

Розсипані квіти на березі ночі…
Гарячі обійми… Цілунки палкі…
Мій любий, коханий, дивлюсь в твої очі,
Де хвилі співають далекі й гінкі…

Приспів.

Розніжений спомин вертає до моря -
Туди, де з тобою ми в щасті були.
Як ти посміхався мені, моя зоре,
Коли незабудки блакитні цвіли…

Приспів.


Уже бузки відрожевіли,
Прощальним дивом одцвіли.
Ми берегти любов не вміли,
Коли щасливими були…

Одмерехтіли наші весни…
Неначе згадка дорога.
І що лелеченьки принесли,
Давно згубилося в снігах…

Та є в житті велика сила -
Стрімкі любові береги.
Ти моє серце воскресила
У дні зимової юги…

І та немеркнуча надія
Іще горить, не відліта.
Де знову стежка золотіє
У наші зоряні літа…


Вже квітка жовта одцвіта,
Сьогодні - осінь золота…
А я до тебе знову йду
По вересневому саду.

Приспів:
Ти, моя кохана,
Тільки ти.
З вечора до рана -
Тільки ти.
Я тобою мрію і живу
В сонячному сні і наяву…

Я лину серцем у поля,
Де літом ще живе земля,
Де васильки колись цвіли,
Де ми щасливими були.

Приспів.

Розлука довга не мина,
Яка ж гірка таки вона!
А я до тебе знову йду
По вересневому саду.

Приспів.


Минає радість і печаль. Усе минає.
А журавлі летять, кричать за небокраєм.
Над полем осінь неспроста гай-гай курличе
І синя-синя висота у вирій кличе…

Приспів:
Як я тебе люблю!
Серце своє гублю!
Марю тобою… Марю тобою...
Хвиле мого жалю.

Для мене ти, як день, була, як птаха біла,
Усе горнулась до крила і золотіла.
Я ж весь промінився-яснів, мов даль світанна.
І добре, що тебе я стрів, моя кохана.

Приспів.

Безкрає поле перейду в легкій замрії.
Чи то на радість, на біду - вже вечоріє.
О найдорожча на землі, моя розрадо…
Ти чуєш, квилять журавлі над нашим садом?

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)