пісня

Зажурюся, затужу в безкраїм полі…
Біле полум'я з вітрами - по землі…
А над шляхом вишумовують тополі,
Навівають несподівані жалі.

Приспів:
Зимова заметіль,
І сніг цей звідусіль…
Завдячую тобі
За все минуле в літі.
Спливає суєта -
І знову даль світа,
Як біло-білий біль
У цілім білім світі…

Я засяю, заіскрюсь, залебедію -

Білі коні на весіллі,
Спілі яблука в саду…
І несе у юній силі
Наречений молоду.

Приспів:
А музика звучить,
І скрипонька співа,
І пелюстками всіяно стежини,
І б'є у береги стрімка ріка жива,
Де сонячно горять троянди і жоржини.

В небесах святково-синіх
Сяють бубни золоті.
У селі весілля нині -
Буйна радість на путі…

Приспів.

Молодят я привітаю
Вересневої пори…

Білі коні на весіллі,
Спілі яблука в саду…
І несе у юній силі
Наречений молоду.

Приспів:
А музика звучить,
І скрипонька співа,
І пелюстками всіяно стежини,
І б'є у береги стрімка ріка жива,
Де сонячно горять троянди і жоржини.

В небесах святково-синіх
Сяють бубни золоті.
У селі весілля нині -
Буйна радість на путі…

Приспів.

Молодят я привітаю
Вересневої пори…

Муз. В.Стеренка
Стримано, душевно

І знову у мріях земля материнська,
Де хата старенька і верби журкі,
Гаї веселкові, стежини дитинства,
Як ті вишивані святі рушники.

Приспів:

А я народилась в Таврійському Краї.
Де щедро лунають душевні пісні…
Мене сповивали п'янкі дивограї
І крила для злету ростили мені!

Згадалися юності дні нежурливі,
Дзвінка косовиця й колюча стерня,
Ті помисли юні, високі й сміливі
І подорож дивна - кудись навмання…

Муз. В.Стеренка
Стримано, душевно

І знову у мріях земля материнська,
Де хата старенька і верби журкі,
Гаї веселкові, стежини дитинства,
Як ті вишивані святі рушники.

Приспів:

А я народилась в Таврійському Краї.
Де щедро лунають душевні пісні…
Мене сповивали п'янкі дивограї
І крила для злету ростили мені!

Згадалися юності дні нежурливі,
Дзвінка косовиця й колюча стерня,
Ті помисли юні, високі й сміливі
І подорож дивна - кудись навмання…

Муз. В.Соломка
Помірно, з почуттям

Я повернувся знов, село, до тебе,
І радість щира все єство пройма,
Бентежить душу і зринає в небо,
Як пісня долі - кращої нема!

Приспів:

І лине пісня чистого джерельця -
Земля красу і силу їй дала.
Співають просто від усього серця
Співочі душі рідного села!

Ось та стежина, що веде у поле -
Сховалася у трави, як в літа...
Не забувалася мені ніколи
Стежина ця, мов юність золота!

Приспів.

Муз. В.Соломка
Помірно, з почуттям

Я повернувся знов, село, до тебе,
І радість щира все єство пройма,
Бентежить душу і зринає в небо,
Як пісня долі - кращої нема!

Приспів:

І лине пісня чистого джерельця -
Земля красу і силу їй дала.
Співають просто від усього серця
Співочі душі рідного села!

Ось та стежина, що веде у поле -
Сховалася у трави, як в літа...
Не забувалася мені ніколи
Стежина ця, мов юність золота!

Приспів.

Наш берег з тобою в забутих світах,
У сні голубім, у рожевім тумані.
Лечу я до тебе, як ранішній птах,
А мрії зринають дзвінкі та рум'яні.

Приспів:
Що ж ти шумиш мені, море,
Хвилю даруєш яку?
Чи то на щастя, на горе
Стрів я тебе на віку.
З ким ти, скажи, моя зоре,
Радість стрічаєш стрімку?
Хто цю журбу переоре,
Спивши надію п'янку?

Наш берег, кохана, ще літом живе.