Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Іван Немченко. Корсунські світанки
Історія Просвіти Херсонщини. Том 1
Олег Олексюк. Доки живі. Тисячовесни
Микола Василенко. Уламки імперії
Микола Каляка. Рукопис знайдено в каюті Ушакова

спогади

Ти далеко, далеко, далеко...
(До 75-річчя В.Куликівського)

Каляка М. Ти далеко, далеко, далеко...: (До 75-річчя В.Куликівського) // Каляка М.М. Збуджені альманахом «Степ»: Нариси. — К.– Херсон: Просвіта, 2012. — С. 247-249.

Немає більшої радості в поета, як почути рядки із своїх віршів з уст читача. Таку радість частенько мав Володимир Куликівський.

Народився знаний поет в м. Балта Одеської області в 1937 році. Він — один з когорти поетів-шістдесятників. Працював у газеті в херсонській газеті «Наддніпрянська правда».

Він автор численних віршів, талановитих сонетів, поетичних книг «Дубова рукавичка», «Посварились місяці», «Червона тачанка», збірки віршів «Відтворення». Поет мав зв’язки з Василем Симоненком – поетом прекрасної і трагічної долі, зустрічався з ним на Дніпровському лимані. Мріяли про долю України на Станіславській косі. Присвятив йому вірш «Лиман». Товаришував і з Миколою Сомом, автором багатьох пісень, з яким часто мандрував райцентрами Херсонщини.

Персоналії: 
Володимир Пузиренко
Немов звелись в атаку...
(Спогад)

Каляка М. Немов звелись в атаку...: (Спогад) // Каляка М.М. Збуджені альманахом «Степ»: Нариси. — К.– Херсон: Просвіта, 2012. — С. 156-158.

З Володимиром Пузиренком мені не раз доводилося зустрічатися. Але одна зустріч особливо запам’яталась.

Це було в середині грудня 1993 року. Тоді відбулася конференція херсонської “Просвіти”. Якраз на ній із доповіддю й виступав Володимир Пузиренко, заступник голови обласної організації.

Персоналії: 
Софія Василенко
(Слово про поетесу Генічеська)
(Слово про поетесу Генічеська)

Каляка М. Диктатура розуму: (Слово про поетесу Генічеська) // Каляка М.М. Збуджені альманахом «Степ»: Нариси. — К.– Херсон: Просвіта, 2012. — С. 136-152.

Каляка М. Диктатура розуму: (Слово про поетесу Генічеська) // Приазовська правда. - 2009. - 15 жовт.

З Софією Василенко довелося зустрічатися небагато. Запам’яталось останнє побачення. Мова тоді йшла про творчість. Вона казала мені:

— Може колись вдасться постати в літературному світі, перед читачами зі своєю цільною поетичною збіркою. Там не буде розповідей ні про моє особисте життя, ні листів до рідних, друзів. Моя книжка віршів буде належати тому, кого вона зацікавить творчо, а моє приватне життя до цього не годиться, не випадає.

Я тоді подумав “приватне життя”. Але ж це не тільки чоловік, діти…

Я намагався вивести її на розмову. Та вона відстоювала свою обрану позицію до кінця. І все ж мені вдалося запитати:

— Скажіть, будь ласка, як ви визначаєте себе з позиції автора в творчості?

Персоналії: 
Ліна Костенко
Кардашинський лиман
(Нарис)
До 50-річчя видання першої збірки Ліни Костенко “Проміння землі”

Каляка М. Кардашинський лиман: (Нарис) // Каляка М.М. Збуджені альманахом «Степ»: Нариси. — К.– Херсон: Просвіта, 2012. — С. 107-124.

В середині листопада мене запросили виступити перед читачами в міській юнацькій бібліотеці ім. Б. Грінченка.

Я із задоволенням прийняв запрошення, одразу ж почав готуватися, бо ж з цією книгозбірнею давно склалися добрі приязні стосунки. Накидуючи план виступу, згадав, що у мене десь лежать чернетки про видатного письменника і, раптом, зовсім несподівано, натрапив на давні записи, зроблені, коли активно співробітничав із обласною газетою “Наддніпрянська правда”, був навіть якийсь час членом редколегії. Пожовклі листики лежали в невеличкій брошурці херсонського журналіста П. Кирьяна, де згадується і моє прізвище, як керівника робкорівського поста газети на Херсонському суднобудівному заводі.

Персоналії: 
Валентина Дмитрівна Невінчана
“Херсон всміхається мені”

Каляка М. “Херсон всміхається мені” // Каляка М.М. Збуджені альманахом «Степ»: Нариси. — К.– Херсон: Просвіта, 2012. — С. 90-97.

Я сидів у редакції “Судостроителя”. Якраз редагував якусь статтю. Раптом відчинилися двері і до кабінету увійшли дві ставні жіночки.

— Добрий день, — привіталася трохи молодша.

Я поклав ручку. Підвівся. З тією, що подала мені руку, я вже зустрічався. В Палаці суднобудівників. Ми були в жюрі Обласного огляду художньої самодіяльності. Так, це вона, утвердився, Валентина Дмитрівна Невінчана. Я сидів за столом перед сценою ліворуч, а вона біля київського композитора П.Майбороди. Співачка з Нової Каховки якраз виконувала його пісню “Білі каштани”. Невінчана дотяглася моєї руки й показала великий палець, що означало солідне і чудове виконання.

—   Я з Києва, — заявила друга.

Персоналії: 

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 115 книг;
1,417 статей;
327 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Яндекс.Метрика


Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2013-2014 (4) 2014-2015 (10)