І

Воюють хлопці… Скаженіють “гради”…
Гримить удар – і вершник без коня…
Нахабний тиск сучасної армади
Між ночі не вщухає й серед дня.

І землю рвуть на друзки бомбопади
Жахкий вогонь серця перепиня.
Реальність – то далеко не паради…
І звідки та взялася маячня?

Біснуються російські генерали –
Так риє рилом рохлиста свиня.
Мов злякане од грому совеня,

Капрал Шойгу ще вдарить гопадрала…
Давно його когорта не вмирала…
Буває ж так, що плавиться й броня.

1                    * * *

Коли чкурнули чорні – білі – сизі,

Втекли з олімпу, мов з петлі бабак,

Настала тиша, як в зимовім лісі,

І думалось, що довго буде так.

10 лютого 2014 р.

2                    * * *

Прокинулась пожадлива бацила

На людську кров – поживу сатани.

***

Усяка влада і народ – тотожні.

У них порівняно правди і гріхів.

Наскільки душі у низів порожні,

Настільки-то порожні у чинів.

***

Свободівця очорнював нечистий,-

Усі кістки його перемолов.

В Херсоні обзивав неофашистом

За сонячну до нації любов.

***

Колись народ у свій щасливий час,

Згуртований від Сяну аж до Дону,

Вивчатиме історію про нас,

Як ми ішли з імперського полону.

1                                        * * *

Отой фокстрот!.. Оте гілок гойдання,

Карпатський ліс, гориста далина

І незагойна днів минулих рана

Моя остання ще жива струна.

Комета Галлея

(фантасмагорія)

Комету Галлею

Бог зліпив із глею

Зліпив із глею

і на здивування

поселенців світу

звелів самій собі

шукать орбіту

І полетіла комета

на догоду Богу

в незвідану дорогу

Поміж болідами

шмигає

Куди летить?

Не знає

Обіч неї

з очима повними

грайвищ

вертихвістки

(зорі-білогрудки)

на чумаків

що сіль везуть

Василь Вишиваний

Минають дні…

Минають дні розкішного кохання,
Минають дні журби,
Минають дні великого страждання,
Важкої боротьби…

Одна по них у нас луна остане
Із тих минулих днів,
Що в серце наше мов весна загляне,
Мов привид майських снів,

Минають дні розкішного кохання,
Минають дні журби,
Минають дні великого страждання
Важкої боротьби…

Від автора

В історії світової літератури "Енеїда" Вергілія є поемою, яка стала зразком для наслідування і спричинила появу інших творів, що стали набутком нового літературного процесу, одночасно залишаючись дотичними до античного зразка. Це "Енеїда" італійця Д.Лаллі, француза П.Скаррона, австрійця А.Блюмауера, росіян М.Осипова та М.Котельницького, українця І.Котляревського.

Вишиванка. Число 2

Вишиванка

Херсонський літературно-художній збірник

"Енеїда" сьогодення

Василь Загороднюк

ЕНЕЇДА,
або українці не перестануть сміятися

(рімейк з "Енеїди" Івана Котляревського)

Продовження.
Початок див. у першому числі "Вишиванки"