Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Братан. Шоста заповідь
Молода муза. Випуск 3
Анатолій Анастасьєв. Подорожник
Микола Василенко. Уламки імперії
Валентин Плаксєєв. Лети, моя пісне, лебідкою!
Микола Братан. Голодна кров
"Партія - наш рулєвой"

 

Довгі часи комуністичного засилля фраза, винесена у заголовок, була неодмінним атрибутом відповідного "виховання" як підростаючого покоління, так і дорослих. "Комуністом хочеш стати - треба багато знати" - гасло, яке нав'язували заледве не з дитячого садка. ВКП(б), затим КПРС була єдиною, отож правлячою і, як зараз прийнято говорити, - державною партією в СРСР. Людей туди, особливо в останні десятиліття, приймали буквально скопом. Але, якщо верхи бачили занадту запопадливість низів, починалася партійна чистка. Такі проводилися й тоді, коли потрібно було провести якусь значну кампанію або переключити увагу людей від їх негараздів на щось начебто стороннє, а насправді таке, яке ще збільшує вагу тих негараздів. І тоді з партії виключали також скопом, як і приймали.

Візьмемо приклад - компартійна чистка 1933 р. Провадили її саме у той час, коли Україна коцюрбилася від нечуваного голодомору, який минулорічним Законом України визначено як "геноцид Українського народу". З документами цієї "чистки" по Бериславському району я знайомився у Державному архіві нашої області (особливості правопису збережені).

Відразу привернули увагу документи комуни імені Цюрупи Тягинської сільради, де працювали 142 особи та ще сотня вільнонайманих. Партійців з них, утім, було лише 14 - 12 чоловіків і 2 жінки; 10 членів комуністичної партії та четверо кандидатів; 12 українців, білорус та росіянин. Для цих комунарів чистка пройшла відносно благополучно: четверо пройшли чистку і тепер стали "проверенными", п'ятьох перевели у "сочувствующие", трьох у кандидати партії. Виключили "как неоправдавшего не деле звание члена партии" одного зав.відділком комуни та ще й його парторга Костянтина Мерчука, колишнього унтер-офіцера царської армії, бо він "будучи председателем Тягинской артели "Н-Хлебороб" бездействовал чем сорвал выполнение хоз. полит. кампаний в срок сопротивлялся мобилизации всех средств на вывозку хлеба в счет хлебоздачи. После снятия заявил: "Всегда так бывает поработал, а теперь в Допр". На 1-ом отделении работал сын помещика ПЕРЕпелкин, бывший белый офицер, который проводил антисоветскую агитацию, а Мерчук никаких мер не принимал.Сейчас Мерчук отбывает год принудработ за рострату". Постраждав ще комірник млина Таран, феєрверкер царської армії, про якого "циркулируют слухи, что Таран сын кулака, что его именем имеется артель "Тарановка", что он скрывает свое прошлое". Комісія, очолювана тодішнім 1-им секретарем Бериславського райкому компартії Утєшевим, ухвалила: "Доследовать вопрос социального прошлого Тарана". Однак, під час чистки з'ясовували й інші "гріхи" бідних комунарів. Так, один з них раніше "Советом Комуны дважды оштрафован за неорганизацию работы по косовице. и за опоздание на работу при молотьбе"; інший "в апреле 1933 г. осужден на год принудительных работ за халатное отношение к лошадям, за допущение гибели 4-х лошадей"; ще один "имеет выговор за самовольную отлучку от весеннее-посевной. По админ. линии имеет 2 выговора", а другий "в 1932 г. осужден на год принудработ за несвоевременную скребку нив и переобмолоту". Сам голова ради комуни Певнєв мав партійну догану "за прием кулаков в Коммуну. В 1931 г. исключался из партии Бюром РПК, но возстановлен ЦКК". Утім, найбільше вражають, попри записи про малограмотність, абсолютна віддаленість і байдужість змучених голодом нещасних селян до пустопорожніх гасел будівництва "світлого комуністичного майбутнього". На елементарні начебто для членів ВКП(б) питання "В какой Республике живет", "Кто такой товарищ Сталин", "Какие республики входят в СССР", "Кто Всесоюзный староста", "Кто может быть членом партии", "Когда была пролетарская революция", "Какая разница между Красной и капиталистической армией", "Кто председатель Реввоенсовета", "Кто такой Молотов и кто такой Петровский", "Содержание речи т.Сталина о работе на селе", "Какой высший орган Партии", "Сколько секретарей ЦК Партии и кто они такие" та подібні відповіді комуністи не давали. Тому комісія постійно й констатувала "Устава и программы партии не знает. На элементарные вопросы не ответил".

Ще "цікавіше" читати протокол чистки партгрупи артілі "14-річчя Жовтня" тієї само сільради. Проводили її наступного дня ті ж районні вожді Комуністичної партії (більшовиків) України - Утєшев, Дзіркал, Гайн, Шейндлін (як бачимо, самі "українці"). Тут вигнали з лав "рулєвого" аж чотирьох. Ось колгоспник Іван Годун, який "в 1932 г. осужден на 6 м принудработ за растрату", раніше "1…устраивал самосуд: бросал в яму [селян] возил на тачке под хатами, крича "Привез пироги". Что Годун скрыл при вступлении в партию и на чистке. 2. Годун Иван сам признается, что выпивает часто". Крім того, він ще й "своими опортунистическими кулацкими разговорами отрицательно влияет на колхозников, поддерживая и допуская с колхозниками такие разговоры: "В ЭТОМ ГОДУ У НАС ЗАБЕРУТ ВЕСЬ ХЛЕБ, А НАМ ОСТАВЯТ РОСЛУЮ КУКУРУЗУ И ТО НЕ БОЛЬШЕ ПО 12 ПУДОВ НА ХОЗЯЙСТВО". Ще про одного Годуна - Павла, завідувача книжково-газетною яткою Львівської МТС, якого виключали п'ять років тому з комсомолу "за дачу лишенцу справки о нелишении избирательных прав", дізналися, що він "женился на дочери раскулаченого, как он сам признает, вполне сознательно и поддерживает и поныне связь с раскулаченным тестем Глущенко…2. Жена Годуна, горя местью за раскулаченного отца, заявила: "Как только власть перевернется - возьму нож и буду резать". На работу в колхоз не хочет ити, за что его летом штрафовали. Обращается грубо с колхозниками. Все это знал Годун, но воспитанием жены не занимался как коммунист, а попустительствовал вышеуказанному… тесть приезжал в Комаровку к Годуну и продавал водку. Со всем этим Годун не боролся". Висновок комісії - "как перерожденца, сросшегося с кулачеством - из рядов партии исключить". Принагідно наведу й текст характерного для тих часів і доволі стандартного доносу односельця Павла Ілька Голуба:

"Заява

Цим прохаю поставит питання про виключіня з Лав партії кандидата К.п.б.У. Годун П. який під час розкулачуваня та висилки куркулів за межі України які гальмували будуват соціялизм в Україні він же Годун в той час защіщав куркулство від висилки пиридержував в своїм домі куркулів спікулянтів після чого жинився на куркулкі" (мабуть мають рацію історики, які твердять, що ліквідацію безграмотності більшовики вигадали, аби у подальшому "совєтський народ" писав такі невігласні доноси один на одного).

Третій Годун - Семен, завгосп артілі, "в 1932 имел выговор от КК [партійна контрольна комісія] за левый перегиб в хлебозаготовках /обыски у бедняков и середняков/. В 1933 г. от ячейки выговор. Осужден на 2 г. условно захулиганство и дискредитацию в пьяном виде представителя ячейки…1…вместо работы саботировал выполнение плана зяби, пьянствовал. 2…систематически пьет, напиваясь иногда до безпямятства. 3. Членские взносы не уплачены за 4 месяца. На политвопросы не ответил, устава и программы партии незнает". Рішення - "как морально разложившегося пачкающего своим поведением знамя партии из рядов партии исключить". Вигнали з комуністів і простого колгоспника Якова Цегельника, що мав "от КК выговор за обыски и забирание муки у середняков и бедняков в период хлебозаготовок 1931 г. В 1933 г. от КК выговор с предупреждением за допущение прелости зерна. За это же в августе с/г. был присужден к 3-м годам ДОПР - и заменено 10-мес. принудработ, которые и отбывает сейчас… часто выпивает. Брата Цегельника в 1920 г. ЧК расстреляла как налетчика". А ось про самого голову артілі Платона Томенка, який вже отримав "в 33 году выговор за пьянку, самоснабжение и отсутствие борьбы с кражами хлеба", з'ясували, що "в 1920 г. Томенко служил в Тягинке в милиции. В это время в Тягинке было организовано контр-революционное восстание, в котором принимали участие некоторые работники милиции. Свое отношение к восстанию Томенко на чистке скрывает, отделываясь ответами "не помню, незнаю". Ухвалили - "Доследовать отношение Томенко к контр-революционному восстанию в Тягинке". У протоколі читаємо: "Болезненные явления в группе имеются: Годун С., оставшийся заместителем председателя артели вместо руководства пьянствовал и валялся в грязи. Остальные коммунисты тоже выпивают… Партгруппа отделяется от беспартийных только пьянством… поголовно все коммунисты занимаются систематическим пьянством. - на самом колхозном производстве… коммунисты совершенно политически неграмотны".

Під час чистки 4-го відділку Бериславського зернорадгоспу постраждав слюсар Ткач, адже "В 1933 г. за не взятие на учет партячейка вынесла выговор. В 1932 г. за оставление трактора с водой при морозе в радиаторе партячейка вынесла выговор. На протяжении 1932-33 г. два раза снимался с работы за не выполнение обязанностей… систематически бросает работу на три 4 часа раньше. С работы снимался как лодарь… из всех ремонтников найбольший лодарь". До того ж, "в процессе выяснения службы брата в Красной Армии Ткач сказал, что Григорьев, Колчак, Деникин красные". А на питання "В какой республике мы живем" і "Кто пред. ЦИКСССР. Не ответил". Така само партійна кара спіткала й бригадира тракторної бригади Бичкова, котрий "В 1933 г. присужден на 6 мес. принудработ, за то, что в 1932 г. при раскулачивании при Бычкове был украден кожух… Бычков скрыл происхождение своей жены отца которой выслано как раскулаченного имевшего отруб: Бычков передерживал всю весну 1933 г. мать и сестру жены… отец его жены принимал участие банде Черный Ворон". "Как перерожденца сросшегося с кулачеством", виключили з комуністичних адептів навіть секретаря партосередку Семена Калюжного, бо той "в 1929 г. за пьянку был исключен, но КК возстановлен с выговором… женат на дочери бывшего офицера работавшего в 1920 г. Начальником Милиции с.Тягинки и снабжавшего банду оружием. За это сидел сначала в Береславском Допре потом в Херсонском где и умер. Хозяйство матери жены распродано она живет у Калюжного". Викритий був комісією і Леонтій Лазоренко, бо "будучи председателем с/совета Борозенских хуторов была организована кулацкая артель под названием "Ворог куркуля". Лазоренко покровительствовал ей. Артель как кулацкая ликвидирована и члены были высланы за пределы Украины". Легко відбулася "в виду политической неграмотности" - з членів партії перевели до кандидатів - 29-річна наймичка Марія Цвіркун, якій "за организованную драку в столовой с женой Зав.столовой партячейка поставила на вид". До того ж вона не знала "Кто такая Крупская" і "Как называется наше государство". І вже геть не зрозуміло, як серед однодумців залишили старшого коваля майстерень, голову робітничого комітету Солдатського, адже "в 1932 г. его сапоги находились в починке в кулака, ночью забирая сапоги дал повод кулаку догадаться, что его будут раскулачивать". Так само годі шукати компартійної логіки у рішенні "считать проверенным" завідувачку Бериславським районним відділом народної освіти латишку Людмилу Вілкс, дізнавшись що того самого 1933-го року вона "работая редактором газеты "Соцперемога" за саботаж решения партии о Политотделах Районным Партийным Комитетом снята с работы". Зглянулися і над водієм зернорадгоспу Гнатом Карпеєм, членом ВКП(б) з 1924 р., а до того - у 1919-23 рр. членом Компартії США (!), хоча він "в 1932 г. имел выговор от партячейки за не сдачу 25 кгр. пшеницы во время хлебоздачи". Дехто відбувався, як не дивно, жартами. Так, управляючий 9-м відділком зернорадгоспу Бабчук на питання "Кто такой Постышев и где работает ответил кажется слесарем в Харькове". Мабуть, комісари теж дозволяли собі гумор.

Та як було не виколупати з партійного моноліту "сына об'ездчика князя Трубецкого" з села Козацького Миколу Пилипея? Адже той "В 1932 г. будучи председателем Коммуны "Память Ленина" РПК снят с работы за систематические пьянки". Комісія встановила, шо "Пилипей работая в 1918-19 г. в имении князя Трубецкого в Козацком был объездчиком и помощником прикажчика при варте [мається на увазі період Гетьманату П.Скоропадського]. Избивал рабочих, а при введении 8-ми часового рабочего дня будучи членом рабочкома в той же экономии с арапником угрожая выступал перед рабочими заявляя: "Я всем покажу 8 часовой рабочий день". Во время инквизиции [так у документі!] имущества князя Трубецкого Пилипей скрывался… во время раскулачивания в 1929 г. будучи пред. с/совета возвратил Ретенку кулаку имущество дав возможность поступления в колхоз". Вигнали як "чуждый классово-враждебный элемент" з ВКП(б) завідувачку яслями тієї ж комуни Пелагею Вітасик, бо вона, виявилося, "знала и знает всех кулаков и петлюровцев, пролезших в коммуну, но мер борьбы с ними не проводила… При вступлении в партию скрыла свое кулацкое происхождение и службу в Петлюровских рядах своего мужа коммунара /коммуниста/ Дорофея Витасик… дочь кулака, пролезшая в партию и действовавшая "тихой сапой", принимая участие и скрывая злоупотребления". Це вона, вража дочка, "изорвала на пеленки Красное знамя парт. Ячейки" (Ще й батько Пелагеїн нібито мав млина, а дід ще й 8 коней, 2 вола, 2 корови і 30 га землі). Та ж доля спіткала, звісно, й чоловіка, адже той "при вступлении в партию скрыл службу в Петлюровской банде Балакерева". Бригадир комуни Григорій Даниленко постраждав лише за те, що не знав, коли була Лютнева революція, коли була зорганізована радянська влада, хто може бути членом партії та змісту постанов січневого пленуму комуністичного ареопагу. А голову Старошведської сільради Дмитра Краковського позбавили партквитка не лише за те, що не боровся з "боярскими тенденциями использования вольнонаемного труда в колхозе", а ще й не знав "Кто такой Гитлер. 2.Кто такой Тельман. 3.Что за судебный процесс происходит в Германии".

Цілу кампанію дискредитації зазнав від однопартійців голова артілі ім.Сталіна, згодом секретар тамошнього партосередку 30-річний Іван Горбань. Орган політвідділу Львівської МТС "Сталінський шлях" навіть присвятив йому окремий номер від 21.11.1933 р. Варто, думається, аби передати колорит і психоз часу, навести цю замітку майже повністю: 

"НЕ МІСЦЕ В ПАРТІЇ

Комуніст т.Горбань був надіслан до комуни "Цюрупи" райуповноваженим - ничого не робив, якщо не вважати регулярне відвідування їдальні. Після цього був надіслан до "14 жовтня" - парторгом. Майже не працював. На три тижні виїжджав без дозвілу РПК і Політвідділу з кол-пу…Надіслано секретарем партосередку колгоспу ім.Сталіна (Н-Тягинка). Замісць піднесення серед колгоспників дисципліни шляхом розгорнення масово-політичної роботи він адміністрирував, будив колгоспників пінками ноги, затримував видачу натур авансу, самопостачався.., Незаконно одержав в колгоспі 300 крб купів місце на курорт і поїхав лікуватись…Повернувся т.Горбань з санаторії й замісць того, щоб негайно розгорнути роботу навколо піднесення темпів зяблювання він пішов на… палювання зайців. Горбань палює, а зяб на місці. Це на руку клясовому ворогу". На чистці виявили, що у Горбаня "В повсяк денній його роботі мат та вульгарні слова були улюбленими словами в його розмові з колгоспниками", що в артілі працювали аж 15 куркулів, а він не боровся з ними, а преміював, що "разлагал колхозников "матом", толкал лежащего колхозника ногой. Заявлял "раньше 50 чел. посажу, а потом сам сяду", що "по жандармски руководил бригадами… Когда весной люди от слабости заболевали [так компартійна пропаганда трактувала Голодомор] и Бурлей попросил молока для них, Горбань крикнул: "Что ты требуешь, ну бери мою душу". А сам пил сливки", що на питання колгоспниць, які укладали копиці і намагалися дізнатися про умови роботи, він відповів Марії Чепінозі: "С такой мордой, как у тебя, не 3 га надо складывать, а 6 га, в то время как [ей] 60 лет и она больная". Потім ревнителі "ума, чести и совести нашей епохи" виявили, ніби "Весною коли їхав зі степу застав дівчину - Знахуренко у саду, що рвала абрикоси. Він її намагався вести до контори колгоспу. - дівчина відмовлялася, тоді Горбань хотів її знасиловать". На комісії Горбань взагалі розійшовся і "заявил, что все женщины партийки проститутки"(!). Однак, думається, головною причиною виключення його з партії, було те, що "Горбань, будучи уполномоченным РПК и П/От. в коммуне им. Цюрупы и арт. "14 річчя Жовтня" не произнес ни одного слова за весенний сев и не боролся за его выполнение".

Не менш показове і характерне вигнання з компартійної череди завгоспа центральної садиби зернорадгоспу Борща, який мешкав у Новорайську. Щодо нього навіть застосували, висловлюючись по-сучасному, оперативно-розшукову діяльність, тобто секретного співробітника. Отож, "По данным с/с "УРАЛОВА" - БОРЩ Леонид Андреевич - резко проявляет себя антисоветским человеком, например, при разговоре с нашим с/с "УРАЛОВИМ", БОРЩ по вопросу чистки партии заявил следующее: "ДУРАКИ ТЕ КТО СТАРАЕТСЯ ВЫГОРОДИТСЯ И НАЧИНАЕТ РАЗСКАЗЫВАТЬ ВСЕ - О СВОИХ ЗАСЛУГАХ, ОСОБЕННО ДАРМАНСТУК [Дармостук], КОТОРЫЙ НАЧАЛ РАЗСКАЗЫВАТЬ КАК ЖЕНИЛСЯ ДА КАК ВЫПИВАЛ, КТО ЕГО ОБ ЭТОМ СПРАШИВАЛ МОЛЧАЛ БЫ СЕБЕ ВОТ КОГДА МЕНЯ БУДУТ ЧИСТИТЬ Я СКАЖУ ЧТО ВЫПИВАЮ ХОРОШО И БОЛЬШЕ НИЧЕГО НЕ СКАЖУ О СЕБЕ ПОТОМУ ЧТО Я ЗНАЮ, РАБОЧИМ НЕ МЕСТО В ПАРТИИ ИБО ПРИ ЧИСТКЕ БОЛЬШЕ ВСЕГО ВЫЧИЩАЮТ РАБОЧИХ И НА НАШЕ МЕСТО В ПАРТИЮ ВМЕСТО РАБОЧЕГО КЛАССА БУДУТ НАБИРАТЬ И ПОПОЛНЯТЬ НАШИ МЕСТА МОЛОДЫМИ ЕВРЕЯМИ ТОГДА НАД НАМИ БУДУТ ВЕРХОВОДИТЬ ЕВРЕИ И ТОГДА НАС УЖЕ СОВСЕМ ЗАВ'ЯЖУТ В МЕШОК. Я ЧИСТКИ НЕ БОЮСЬ ПОТОМУ ЧТО Я ТЕПЕРЬ ЗАКОНЧИЛ УЧЕБУ НА АГРОНОМА МЕНЯ ВЫЧИСТЯТ ТАК Я ВСЕ РАВНО ГДЕ УГОДНО МОГУ УСТРОИТСЯ РАБОТАТЬ".

У Зміївці потягли на суд комуністів (не плутати з Судом Божим!) кандидатку до партії, колгоспницю артілі "Єдність" малограмотну німкеню Ельфріду Августівну Бух. Виволокли, що та "в 1931 г. получила от КК выговор за половую распущенность"(!). Зібрали на неї "солідний" компромат. Дали його соплемінники й однопартійці Фріди. Таубергер під "опросом" засвідчив: "В части скрития кулацкого имущества кандидат. партии т.Бухом Фридою могу показать следующее: В конце 1932-го начала 1933 года она действительно скрила вещи както в момент раскулачивания Ебенгера Р.Я. зайшла к нему в дом надела на себя несколько пар белья кофт, юпок и летнее пальто и ушла на дом к себе спрятавши эти вещи. Зайдя на почту жена Ебенгера рассказала об этом почтарке Партье Фриде, сказавши "Слава богу нашелся хороший еще человек сбила не много вещей" На вопрос кому она ответила Бух Фриде. Зачто дала картошки. Под видом учебе на гитаре ее дочь Анна ходила к Бух Фриде носила ей вещи для скрития. Кроме этого довожу до сведения Комисии по чистке партии о том что брат Райнгольм мужа белоемигрант в Болгарии с каким имеется связь. Настроение Бух Фриды не партийное как-то в разговоре с кулаком Ковальським А.Т. говорила "что скоро придет конец красным, я б зубами грызла комунистов". Это было в весеннее тяжелое время и вообще ее настроение в тяжелое время далеко не партийное вместо мобилизации мас колхозников занималась разложением последних. В момент когда мужа ее должны были снять с тракторних курсов и вопрос стоял об исключении с колхоза, она [в] присутствии беспартийних заявляла - крича "Что они хотят от моего мужа - пойду брошу в глаза им парт-билет - муж мне дороже парт-билета партии и уеду от них". В чом и росписуюсь. 20/Х - 33 год. Таубергер П.И.". Односельчанин Густав Шульц того ж дня свідчив: "Сим действительно подтверждаю что канд. партии Бух Фрида Авгус передерживала кулака - Ебенгер Радиона Якобовича как-то Одеяло 3 летних платьев и около 20 пуд картошки". Ще один партієць Б.М.Бегагоєн також підтвердив, що нещасна Фріда "скривала кулацкие вещи и имела связ с кулаками - муж ее Том Фридрих был сын помещика. Ко мне поступил материал как работнику милиции о том, что Бух Фрида переховует кулацкие вещи и в результате она сама призналась, что есть только одна Гитара об остальных вещах фактов не имел". А коли ще на комісії партійні цербери виявили, що Фріда не відає, "Как называется наше государство и какие Республики входят в СССР", "Кто генеральный секретарь ЦК", "Кто такой Тельман", "Кто такой Гитлер", "Какими вопросами международной жизни интересуются колхозники немцы", сумнівів не було - таку необхідно виключити.

Заодно виключили й голову колгоспу "Єдність" також німця Отто Якубовича Буша. По-перше, він виявився сином свого батька, а той мав землі 30 га, орендував ще 40 га, коней робітних 10-12, корів 4-5, 1/8 га винограду і "постоянную наемную рабочую силу 1-2 чел."(!). По-друге, "по непроверенным данным (!) БУШ сейчас имеет собственную ветряную мельницу которую он получил в приданное, по сведениям в колхоз не передал. Все родственники его кулаки с которыми он держал и сейчас поддерживает тесную св'язь. Ранее имел тесную св'язь с духовенством как то с бывшим кистером ВАЛЛЕРОМ". По-третє, "в 1930-31 г. скрывался от раскулачивания, Работая председателем Змеевского Сельсовета занимался п'янством укрывал и содействовал кулачеству давал ложные характеристики как например своему отцу и другим. На "рождество" устроил у себя на квартире попойку с коммунистами ШУЛЬЦОМ, ШУРДУКОМ и другими, после выехали в Берислав и продолжали попойку в Бериславе, проявляют антисоветские настроения, например: среди колхозников он говорил: "ЕСЛИ СЛУЧИЛОСЬ В АРТЕЛИ КАКОЕ ЛИБО НЕДОРАЗУМЕНИЕ ТО ОБ'ЯЗАТЕЛЬНО ОБВИНЯЮТ КУЛАКА А В САМОМ ДЕЛЕ ЭТО ДЕЛАЮТ САМИ БЕДНЯКИ, Я ЭТО ЗНАЮ НУ ПОСМОТРИМ ИЛИ Я ИХ НЕ ВОЗЬМУ В СВОИ РУКИ, ИЛИ ОНИ МНЕ НЕ БУДУТ ПОДЧИНЯТСЯ, МЫ В АРТЕЛИ ВСЕ РАВНЫЕ, ПУСТЬ НЕ ДУМАЮТ ЧТО ЕСЛИ ОНИ БЕДНЯКИ, ТАК ИМЕЮТ НА ВСЕ ПРАВО". Или в другой раз он говорил: "ПОКА СОВВЛАСТЬ ИМЕЕТ КОРОВЫ И ЕЩЕ КОЕ ЧТО СПОКОЙНЫМ НИКТО НЕ БУДЕТ, СЕЛЯНИН-КОЛХОЗНИК, СПОКОЙНЫМ БУДЕТ ТОГДА КОГДА ОН АБСОЛЮТНО НИЧЕГО НЕ БУДЕТ ИМЕТЬ, КОГДА ЕМУ ПРИЙДЕТСЯ ПОДЫХАТЬ". Ще парткомісія виявила, що "сам Буш женат на кулачке Грэм, что Буш будучи председателем с/с. из конфискованной муки у кулака Эбингера часть муки дал кулачке Эбингер, а Портье Фриде дал фасоли, чтобы она об этом молчала. Буш допустил к молотарке кулака Гречмана, который через 4 дня молотарку поломал. Отец Буш был в банде Дорошенко переводчиком и давал деньги на заем немцам. для подавления большевизма… в артели "Єдність" в августе мес. был полный саботаж в выполнении хлебоздачи". То ж і не дивно, що рішення більшовицьких авторитетів було однозначним - "Как чуждый и классово враждебный элемент, обманным путем пробравшегося в партию из партии ИСКЛЮЧИТЬ".

…Цитувати документи Державного архіву області можна ще довго. Але й цього досить аби усвідомити, що затіяна 1933-го року партійна чистка була ще одним засобом тиску на зголоднілий Український народ - представників усіх національностей, що мешкали тоді в УСРР. Оскільки до лав більшовицької партії, як уявлялося, приймали найкращих і найсвідоміших, то на прикладі розправи над ними усім іншим дохідливо показували їх "світле" майбуття. Невдовзі після Голодомору почався Великий терор 1937-38 рр. і більшість виключених з ВКП(б) (та й не виключених) стали жертвами Молоху. Не варто забувати, що усі ці жахи сталися усього лиш 70 років тому - тобто на пам'яті одного минулого покоління. І в умовах нинішньої нестабільності, перманентної революції та нескінченних виборів в Україні важливо усіма засобами запобігти зосередженню влади в руках однієї особи чи однієї партії, якою б личиною вони не прикривалися.

("Наддніпрянська правда", 19.10.2007 р.)

 

Автор: 

Сторінки

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

ВАЖЛИВО!

Оригінальні тексти! Захищено!
Угода про дотримання авторських та інтелектуальних прав

Пишіть реферати та курсові.

При передруці посилання залишайте на місцях!

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)