Я приїхав до Києва восени 1982 року з Криму вчитися на відділенні журналістики Вищої партійної школи при ЦК Компартії України. Тоді столиця радянської України ще не була пригнічена трагедією на Чорнобильській АЕС. Місто було красивим і світлим. Особливо гарно було ранньої осені, коли Київ буквально золотився у світлі. Для багатьох представників периферії, до яких належав і я, прожити два роки у Києві (такий був термін навчання у партшколі) було чи не найбільше щастя.