1932-1933

27 квітня 1932 р.

Заява Семена Кириченка до Строганівської сільради Чаплинського району 1932 г., апреля, 27 дня

Заява в сельсовет
Гражданина Семиона Вакуловича Кириченка

1 розділ. Нормативно-правові акти та архівні документи

Звернення Президента України Віктора Ющенка до світового українства з нагоди вшанування 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років

Дороге світове українство! Браття і сестри!

ДОРОГІ БРАТТЯ І СЕСТРИ! СПІВВІТЧИЗНИКИ!

75 років відділяє нас від однієї з найбільших трагедій в історії України та всього людства - Голодомору 1932-33 рр. Кількість жертв цієї трагедії, яка обчислюється мільйонами, вражає. Ще більше вражає жорстокий і нелюдський спосіб їхнього знищення - штучний голод, спланований та втілений в життя тогочасним більшовицьким керівництвом Радянського Союзу.

Земля без імені!
Земля забута!
Земля голодна!
Африка в центрі Європи.
Іван Ольбрахт

Пам'ять - нескінченна книга, у яку зафіксовано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок уписано криваво-чорними письменами: читаєш і здригаєшся від жаху. Особливо вражають ті, де викарбовано слова про голод.

ПРО ЩО ПИСАЛА ГАЗЕТА "СОЦІЯЛІСТИЧНА ПЕРЕМОГА" у 1933 РОЦІ

ЯК МАРКСІВЦІ ПРИВЧАЮТЬ КОРІВ

Правління артілі "К.Маркс" для забезпечення весняних робіт тяглом "ретельно" привчає корів до роботи в ярмі. Для цього управа обрала комісію і заявила: "тепер нас не займайте, на це є комісія".

А комісія в складі Брем, Волфамарш Шульц, Загіф теж нічого не роблять, сподіваються, що все зроблять кіньми, а не кіньми, так трактори пришлють. Завдяки цьому зрушень в роботі нема.

ЧЕРНЕНКО.

Голод... Різні думки спадають, коли чуєш це слово. Наше покоління не знає, що це таке. Ми маємо вдосталь їжі й не замислюємося над тим, що їстимемо завтра. Коли чуємо слово "голод", уявляємо порожній холодильник, неприємне відчуття в животі, шалений апетит... Але не те, що уявили б люди, які пам'ятають страшне лихо сорок сьомого, а ті, що пережили тридцять третій, не захочуть, можливо, і згадувати.

Голодне лихоліття, яке випало на долю українського народу, найболючіше зразило дітей. Вони виявилися найменш захищеними, не брали участі у колгоспному виробництві, а відтак не одержували рятівних 100-300 грамів хліба на працюючого. За переписом 1926 року , діти віком до 14 років становили 38 % сільського населення, тобто більше його третини. Дітей віком до 4 років виявилося 16% - тобто у голодний 1933 рік їм мало виповнитися по 10 років. Та не судилося.